Безбородько Андрій Якович

Андрій Якович Безбородько (нар. 4 липня 1711 — пом. 2 березня 1780, Стольне, Російська імперія) — генеральний писар (1741, 1751-1762 рр.) Генеральної військової канцелярії за правління гетьмана Кирила Розумовського. Батько російського канцлера Олександра Безбородька.

Андрій Безбородько
Андрій Безбородько
Андрій Безбородько
Генеральний писар
 
Народження: 4 липня 1711(1711-07-04)
Менський район, Україна
Смерть: 2 березня 1780(1780-03-02) (68 років)
Стольне, Російська імперія
Національність: українець
Підданство: Flag of the Cossack Hetmanat.svg ГетьманщинаFlag of Russia.svg Російська імперія
Рід: Безбородьки
Батько: Безбородько Яків Іванович
Шлюб: Євдокія Забелаd
Діти: Олександр, Ілля, Уляна

БіографіяРедагувати

Рід Безбородько походить від шляхетської родини Ксенжицьких. Перший відомий з них — Дем'ян Ксенжицький — перейшов на козацьку службу за Богдана Хмельницького й воював проти Речі Посполитої. В одній із битв йому відрубали підборіддя, тому й отримав прізвисько Безбородько. Відтоді його нащадки почали носити це прізвище.

Родовідна починається з Якова Івановича Безбородька, значкового товариша з Переяславського полку, який помер близько 1730 року. Він мав двох синів: Андрія і Семена (був березанським сотником та обозним переяславським сотником).

У 1730 році розпочав службу в малоросійській генеральній канцелярії, у вересні 1733 року був призначений старшим військовим канцеляристом.

З 1739 року виконував обов'язки померлого генерального писаря Турковського, у 1741 році став малоросійським генеральним писарем. Його наступником став Василь Туманський.

У 1762 році. вийшов у відставку, маючи звання генерального судді, оселився в с. Стольному, де прожив до глибокої старості, працюючи в господарстві.

Сім'яРедагувати

Дружина — Євдокія Забіла — донька Михайла Тарасовича Забіли, Генерального судді Війська Запорожського.

Мав доньок та двох синів:

  • Олександра (1747—1799) — козацький полковник, член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор, світліший князь Російської імперії, канцлер уряду Катерини II.
  • Іллю (1756—1815) — український шляхтич, генерал-поручик, граф, сенатор Російської імперії, дійсний таємний радник.

БібліографіяРедагувати

  • Вакансові уряди // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 124. — 1000 екз.
  • Григорович, Н. И. Канцлер князь Безбородко. «Русск. Арх.», 1874 г., кн. I. (рос.)
  • Лазаревский, А. Очерки Малороссийских фамилий. «Русск. Арх.», 1875 г., кн. III. (рос.)
  • Лазаревский, А. Очерки из быта Малороссии в XVIII в. «Русск. Арх.», 1873 г., кн. III. (рос.)
  • Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. M. 1859. (рос.)

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Безбородько Андрій Якович