Безбородько Андрій Якович

Андрій Якович Безбородько (нар. 4 липня 1711 — пом. 2 березня 1780, Стольне, Російська імперія) — генеральний писар (1741, 1751-1762 рр.) Генеральної військової канцелярії за правління гетьмана Кирила Розумовського.

Андрій Безбородько
Andrey Yakovlevich Bezborodko.JPEG
Народився 4 липня 1711(1711-07-04)
Менський район, Україна
Помер 2 березня 1780(1780-03-02) (68 років)
Стольне, Російська імперія
Підданство Flag of the Cossack Hetmanat.svg ГетьманщинаFlag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність Генеральний писар, генеральний суддя
Конфесія православний
Рід Безбородьки
Батько Безбородько Яків Іванович
Родичі брат Семен
У шлюбі з Євдокія Забіла
Діти Олександр, Ілля, Уляна
Герб

ЖиттєписРедагувати

Рід Безбородько походить від шляхетської родини Ксенжицьких. Перший відомий з них — Дем'ян Ксенжицький — перейшов на козацьку службу за Богдана Хмельницького й воював проти Речі Посполитої. В одній із битв йому відрубали підборіддя, тому й отримав прізвисько Безбородько. Відтоді його нащадки почали носити це прізвище.

Родовідна починається з Якова Івановича Безбородька, значкового товариша з Переяславського полку, який помер близько 1730 року. Він мав двох синів: Андрія і Семена (був березанським сотником та обозним переяславським сотником).

У 1730 році розпочав службу в малоросійській генеральній канцелярії, у вересні 1733 року був призначений старшим військовим канцеляристом.

З 1739 року виконував обов'язки померлого генерального писаря Турковського, у 1741 році став малоросійським генеральним писарем.

У 1762 році. вийшов у відставку, маючи звання генерального судді, оселився в с. Стольному, де прожив до глибокої старості, працюючи в господарстві.

Сім'яРедагувати

Дружина — Євдокія Забіла — донька Михайла Тарасовича Забіли, Генерального судді Війська Запорожського.

Мав доньок та двох синів:

  • Олександра (1747—1799) — козацький полковник, член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор, світліший князь Російської імперії, канцлер уряду Катерини II.
  • Іллю (1756—1815) — український шляхтич, генерал-поручик, граф, сенатор Російської імперії, дійсний таємний радник.

ПосиланняРедагувати

  • Вакансові уряди // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 124. — 1000 екз.
  • Григорович, Н. И. Канцлер князь Безбородко. «Русск. Арх.», 1874 г., кн. I. (рос.)
  • Лазаревский, А. Очерки Малороссийских фамилий. «Русск. Арх.», 1875 г., кн. III. (рос.)
  • Лазаревский, А. Очерки из быта Малороссии в XVIII в. «Русск. Арх.», 1873 г., кн. III. (рос.)
  • Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. M. 1859. (рос.)