Безбольове (заохочувальне) дресирування тварин
Безбольове (заохочувальне) дресирування тварин — метод, в ході якого оригінальна поведінка тварини закріплюється її годуванням і ласкавим поводженням. Використовується при навчанні домашніх і циркових тварин.
Історія ред.
Вперше дане формулювання було використане в цирку колегами Карла Хагенбека в рамках організованої ними «нової циркової школи». Нова школа пропагувала гуманні принципи ставлення до тварин і протиставляла себе «старій системі», в якій мало місце дресирування за допомогою насильства. У принципах Нової школи дресирування було представлене як комплексний зоопсихічний процес, в ході якого з твариною працюють як зі справжньою індивідуальністю. Нова школа відкинула силовий примус тварин, пропагуючи увагу, повагу до вихованця, довгу кропітку роботу з ним.
Практично в той же час у Росії принципи безбольового дресирування розвивав артист Володимир Леонідович Дуров. На основі відкриттів Сєченова та Павлова він виявив надзвичайну ефективність роботи з тваринами за принципом годування, а не примусу. Саме Дуров остаточно допрацював і ввів у практику метод безбольового дресирування, пов'язаного з умовними і безумовними рефлексами академіка Івана Павлова. Свої відкриття Дуров описав у книзі «Дресирування тварин».
Результати ред.
Практичні результати безбольового методу величезні: таким чином від тварин вдається досягти найскладніших і найрізноманітніших трюків, стимулювати їх працювати за власним бажанням, синхронно з іншими тваринами і дресирувальником. Наприклад, за допомогою безбольового методу вперше в історії були створені циркові номери з пеліканами, які раніше вважалися непідвладними дресурі.
Практичне запровадження ред.
На сьогоднішній день безбольове дресирування є ключовим принципом циркового мистецтва. Багато цирків пропагують саме цей принцип дресури. Наприклад, Національний цирк України влітку 2013 року ініціював масштабну кампанію, спрямовану на популяризацію добропорядного ставлення до тварин[1]. За заявою Людмили Олексіївни Шевченко, генерального директора і художнього керівника Національного цирку України, якщо дресирувальник застосовує насильство над тваринами, Цирк негайно відмовляється від його послуг[2].
Знаменитий артист цирку Юрій Дмитрович Куклачов є прихильником саме цього методу дресури. На думку знаменитого фахівця, щоб навчити кішку робити ті чи інші трюки, необхідно пограти з нею, побачити її особливості і таланти, а потім, тривалий час розвивати їх за допомогою ласки та заохочення.
Посилання ред.
- ↑ Національний цирк України запускає кампанію із захисту тварин[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Відео: Людмила Шевченко про тварин у цирку. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 23 серпня 2013.