Беатріс Стрейт

акторка

Беатріс Стрейт (англ. Beatrice Straight; *2 вересня 1914, Олд-Уестбарі, Штат Нью-Йорк — †7 квітня 2001, Лос-Анджелес) — американська акторка, володарка премій «Оскар» і «Тоні».

Беатріс Стрейт
англ. Beatrice Straight
Народилася 2 серпня 1914(1914-08-02)[1][2][…]
Олд-Вестбері, Нассау, штат Нью-Йорк, США
Померла 7 квітня 2001(2001-04-07)[1][2][…] (86 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1]
  • пневмонія
  • Громадянство Flag of the United States.svg США
    Діяльність акторка театру, кіноакторка, телеакторка
    Роки діяльності 19511991
    У шлюбі з Peter Cooksond, Louis Dolivetd і Peter Cooksond
    Діти Gary Cooksond[4] і Tony Cooksond[4]
    Батьки Willard Dickerman Straightd
    Dorothy Payne Whitneyd
    Брати / сестри Michael Whitney Straightd і Whitney Straightd
    IMDb nm0833152
    Нагороди та премії

    ЖиттєписРедагувати

    Беатріс народилася 2 вересня 1914 в селі Олд-Уестбарі в штаті Нью-Йорк в родині банкіра Вілларда Дікермана і Дороті Пейн Вітні. Її батько помер під час епідемії грипу у Франції під час служби в американській армії в Першу світову війну коли їй було чотири роки.

    Після другого заміжжя матері її сім'я переїхала до Великої Британії. Там Беатрис здобула освіту і зайнялася акторською кар'єрою в аматорських театральних постановках.

    Повернувшись в США вона продовжила грати на сцені, а в 1939 відбувся її бродвейський дебют в п'єсі «Одержимий». Дуже цікавими були її роботи в постановках «Дванадцята ніч» (1941), «Макбет» і «ТіКурсивний текстгель» (1953), за роль в якому вона була удостоєна премії «Тоні».

    Крім театру Беатріс знімалася в кіно і на телебаченні. Найбільш відомим фільмом з її участю став «Телемережа» (1976), де вона зіграла дружину невірного чоловіка у виконанні Вільяма Холдена, за роль якої Беатріс отримала премію «Оскар» за «Найкращу жіночу роль другого плану». Ця роль залишається найкоротшою (5 хв. 40 сек. екранного часу) в історії «Оскара», удостоєна премії.

    Беатріс була двічі заміжня. Її першим чоловіком був Френчман Луїс Дольвет, лівий активіст, редактор журналу «United Nations World», а пізніше кінопродюсер. У 1949 вони розлучилися і вона відразу ж вийшла заміж за актора і продюсера Пітера Куксона, від якого народила двох синів.

    Останні роки життя Беатріс страждала від хвороби Альцгеймера. Вона померла 7 квітня 2001 у Лос-Анджелесі від пневмонії у віці 86 років і після смерті була кремована.

    Вибрана фільмографіяРедагувати

    • 1991 — «Обман» — Мати Едрієнн
    • 1990 — «Люди як ми» — Мейзі Вейдурін
    • 1986 — «Влада» — Клер Хастингс- Номінація на премію «Золота малина»
    • 1983 — «Двоє в своєму роді» — Рут
    • 1982 — «Полтергейст» — Доктор Леш
    • 1981 — «Нескінченна любов» — Роуз Акселрод
    • 1980 — «Формула» — Кей Нілі
    • 1979 — «Кровний зв'язок» — Кейт Ерлінг
    • 1979 — «Обіцянка» — Меріон Хілліард
    • 1976 — «Телемережа» — Луїза Шумахер — Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану
    • 1964 — «Молоді коханці» — Місіс Бернс
    • 1959 — «Історія черниці» — Мати Крістоф
    • 1956 — «Зразки» (англ. Patterns) — Ненсі Стейплс
    • 1952 — «Телефонний дзвінок від незнайомця» — Клер Фортнесс

    НагородиРедагувати

    • «Оскар» — 1977 — «Найкраща жіноча роль другого плану» («Телемережа»)
    • «Тоні» — 1953 — «Найкраща жіноча роль в п'єсі» («Тігель»)

    ПриміткиРедагувати

    ПосиланняРедагувати