Беатріс Аск
Ева Карін Беатріс Аск (нар. 20 квітня 1956 р.) — шведський політик та член Помірної коаліційної партії. Починаючи з 1988 р., Беатріс також є членом шведського Риксдагу комуни Стокгольму. З 1991 по 1994 роки, Аск працювала Міністром освіти, а з 2006 по 2014 рік — Міністром юстиції
| Ева Карін Беатріс Аск | |
|---|---|
| Beatrice Ask | |
 | |
| Міністр освіти | |
| 6.10.2006 — 3.10.2014 | |
| Попередник | Томас Бодрстром |
| Наступник | Морган Йоханссон |
| Міністр юстиції | |
| 4.10.1991 — 7.10.1994 | |
| Попередник | Ганс Йоран Перссон |
| Наступник | Йлва Йоханссон |
| Народився |
20 квітня 1956[1] (68 років) Q10684655?, Швеція[1] |
| Відомий як | політична діячка |
| Країна | Швеція |
| Alma mater | Університет Уппсала |
| Політична партія | Помірна коаліційна партія |
| Професія | політик |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Беатріс народилась у місті Свег, Ємтланд. У 1974 році Аск закінчила навчатись у Акрон, США, а у 1976 році здобула середню загальну освіту в Швеції.[2] З 1978 по 1979, Беатріс вивчала міжнародну економіку в Упсальському університеті, але ніколи його не закінчила[2] Аск почала працювати в Помірній коаліційній партії та Помірній молодіжній лізі, ще до того як була обрана першою жінкою директором молодіжної ліги у 1984 році. У 1986 її було переобрано і вона займала дану посаду протягом ще двох років, перед тим як її було обрано міським комісаром відповідальним за школи в міській раді Стокгольму.
Після виборів у 1991 році, коли то Карл Більдт очолив посаду Прем'єр-міністра, Беатріс стала працювати Міністром освіти. Разом з Пер Ункелем, Міністром науки, вони зайнялись перебудовою самої основи шведської системи освіти. Між іншим, було введено освітні ваучери, які дозволяли дітям вибирати незалежні школи без сплати будь-яких зборів.
Після програних виборів 1994 року, Беатріс стала партійним представником. З 1994 по 2006 рік вона була також членом шведського парламенту.
Коли Фредрік Райнфельдт очолив посаду прем'єр-міністра Швеції у 2006 році, Аск була назначена Міністром юстиції. Вона є однією з небагатьох не-юристів, які обіймають посаду міністра юстиції Швеції.
Беатріс була досить часто критикована багатьма газетами та колегами-політиками,[3][4] особливо за її участь у зміні законодавства, яке регулює Національне оборонне радіоуправління Швеції, а також її пропозиція та пропозиція Анн Рамберг, голови Шведскої Організації Адвокатів, називаючи цю ідею « неприйнятним поглядом на людей. Це повернення до середньовічних часів».[5] Після того як шведська поліція зайнялась контролем громадян, які ухиляються від штрафів, Беатріс підтримала проект REVA і сприяла продовженню проведення перевірок іноземців у країні.[6] Всесвітню увагу привернув лист описуючий нещодавній суспільний розлад. Цей лист був скерований до Міністра юстиції Швеції, а його зміст було опубліковано у Нью-Йорк Таймс[7].
У січні 2014 року, Беатріс поділилася посиланням у Facebook на сатиричну статтю про марихуану, завдяки якій у штаті Колорадо, США, загинуло 37 людей і прив'язала її до свого антинаркотичного стенду як молодіжний політик. Її висміювали і критикували після даного поширення в соціальних мережах[8] . Пізніше її прес-секретар повідомила газеті Aftonbladet, що Міністр весь час знала, що стаття являється сатиричною[9].
Проте наприкінці свого перебування на посаді Міністра юстиції вона була четвертою особою з 41, яка найдовше займала дану позицію. З 2009 по 2015 роки, Беатріс була другим заступником голови Помірної коаліційної партії.
Особисте життя ред.
Беатріс має двоє дітей. Перша дитина від політика Помірної коаліційної партії, Крістера Г. Веннерхолм. Друга дитина від іншого чоловіка.[2]
Посилання ред.
- ↑ а б Sveriges befolkning 1990 — Ramsele: Державний архів Швеції, 2011. — ISBN 978-91-88366-91-7
- ↑ а б в Beatrice Ask - CV. Government Offices of Sweden. 24 січня 2008. Архів оригіналу за 2 December 2008. Процитовано 17 грудня 2008.
- ↑ Ask får KD-kritik för Reva-projektet (Swedish) . 7 March 2013. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 12 December 2014./
- ↑ Justitieministern öppnar för total övervakning (Swedish) . 12 December 2011. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 12 December 2014./
- ↑ Ask vill att sexköpare skäms öppet (Swedish) . 19 March 2010. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 11 December 2014./
- ↑ Riksdagen i debatt om polisens id-kontroller (Swedish) . 19 April 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 December 2014./
- ↑ Opinion. The New York Times. 20 квітня 2013. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 26 вересня 2021.
{{cite web}}: Текст «Sweden's Closet Racists» проігноровано (довідка) (англ.) - ↑ Sweden's Justice Minister Beatrice Ask Ridiculed Over Spoof Marijuana Article. 7 January 2014. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 12 December 2014.
- ↑ 'Hitler furious' at Swedish minister's satire mishap. Sweden's News in English]]. 7 січня 2014. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
Джерела ред.
- Беатріс Аск [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.]
- [1] [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- [2]
- Beatrice Ask [Архівовано 17 грудня 2010 у wayback.archive-it.org]