Беатриса д'Альбон

Беатриса I (фр. Béatrice d'Albon; 1161 — 16 грудня 1228) — дофіна В'єннська, графиня Альбон, Браянсон, Гренобль і Ойзан у 11621228 роках.

Беатриса д'Альбон
фр. Béatrice d'Albon
Béatrice d'Albon.jpg
Народилася 1161[1]
Померла 16 грудня 1228(1228-12-16)
Візій
Країна Flag of France (XII-XIII).svg Франція
Діяльність аристократ
Знання мов французька
Титул Duke of Burgundyd і граф[d]
Посада Dauphin de Viennoisd
Батько Гіг V[2]
Мати Beatrice del Monferratod[3] або Beatrice del Monferratod[2]
У шлюбі з Гуго III і Альберік Тайлефер Тулузький
Діти Гіг VI Андре, Anne of Burgundy, Countess of Savoyd, Mahaut de Bourgogned[1] і Beatrix de Coligny, Dame de Mallevald[2]

ЖиттєписРедагувати

Походивла з Альбонського дому. Донька Гіга V, графа Альбон і дофіна В'єнну, та Беатриси Монферратської. Народилася 1161 року. Вже 1162 року після смерті батька успадкувала родинні володіння. Втім через малий вік регентшею стала її бабуся Клеменція-Маргарита Бургундська. 1164 року її чоловіком стає Альберік, син Раймунда V, графа Тулузи. Того ж року після смерті бабусі регентом стає Альфонс, брат останнього.

1171 року перебрала владу. Втім керування здійснював Альберік і його стрийко. Він помер 1183 року. Того ж року вийшла заміж за Гуго III, герцога Бургундії. Останній до 1185 року фактично перебрав владу в графстві Гренобль.

Основну увагу приділяла підтримці монастирів в своїх графствах, дотримання мирних стосунків із сусідами, а також єпископами, та вихованням дітей. 1192 року помирає її чоловік. 1202 року вийшла заміж за Гуго I, сеньйора Коліньї. Померла 1228 року у м.Візій. Їй спадкував син Гіг VI Андре.

РодинаРедагувати

1. Чоловік — Альберік, син Раймунда V, графа Тулузи

дітей не було

2. Чоловік — Гуго III, герцог Бургундії

Діти:

  • Гіг (1184—1237), граф Альбон, Гренобль, дофін В'єннський
  • Матильда (1190—1242), дружина Жана I, графа Шалона
  • Маргарита (д/н—1243), дружина Амадея IV, графа Савойї

3. Чоловік — Гуго I, сеньйор Коліньї

Діти:

  • Беатриса, дружина барона Альбера III де Ла-Тур-дю-Пін

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Le Mesurier Chepmell, Havilland (1857). A short course of history. Whittaker. p. 189.
  • Cox, Eugene L. (1974). The Eagles of Savoy. Princeton University Press, Princeton. p. 24. ISBN 0691052166.