Бахýр ( араб. بخور) — зразок так званої парфумерії для будинку, коли запах надається не людині, а її оселі; давня східна традиція, яка і в наші дні поширена на Аравійському півострові. Всі види арабських пахощів широко використовуються в країнах Перської затоки.

Бахур

Історія

ред.

За переказами, ще Пророк Мухаммед регулярно використовував бахур, особливо у п'ятницю, у святий для всіх мусульман день. Особливий привід для куріння бахура, це священний для мусульман місяць Рамадан, коли всі думки правовірних спрямовані на смиренність та самовдосконалення. З бахуром також зустрічають великі мусульманські свята, Ід Аль-Фітр, Ід аль-Адха та ін.

Є історичні докази, що ще на початку нашої ери римляни і стародавні греки використовували бахур в особливих випадках. Поширення Бахура у Європі помітно й у середні віки, насамперед у церковних обрядах. Найвідоміший приклад бахура — це знамениті дари волхвів, які вони принесли новонародженому Ісусу: це були золото, ладан та мирра .

Сучасність

ред.

Зараз бахур — це, перш за все, ароматичний засіб. Справжній і якісний бахур повинен складатися тільки з натуральних компонентів, які роблять його унікальним, в порівнянні зі штучними ароматизаторами. Запах у бахура сильний і стійкий, навіть якщо його використовувати у відкритому просторі кімнати, весь день відчуватиметься його запах.

Складники

ред.

Шматочки натурального ароматизованого дерева, які просякнуті ефірними оліями або екстрактами різних ароматичних речовин. Наприклад шматочки сандалового дерева, просочені ефірними оліями почув і оброблені екстрактами натурального мускусу .

Інший різновид бахура Бахур це ароматичне дерево, сильно подрібнене, перемішане з іншими речовинами і сильно спресоване. Основу бахура становлять так зване агарове дерево, в основному з Індії, і ладан Бахур ароматична смола, яку видобувають переважно в Омані та Ємені .

Використання

ред.

Використовують для надання приємного запаху, як на честь знаменної події — весілля, зустріч гостей, а також просто для створення приємної атмосфери. У деяких країнах бахур дається в посаг нареченій і служить реліквією вдома. В Омані вважається гарним тоном, коли в сім'ї є свій власний рецепт бахура, який готується вручну та передається з покоління до покоління.

Також рекомендується поміщати бахурницю, що димить, у шафу з одягом, а особливо з взуттям, оскільки вважається, що це надає одягу та взуття приємного запаху. Під час куріння бахура в арабів прийнято спрямовувати дим на одяг та волосся, що надає додаткового ароматичного ефекту.

Щоб палити бахур, потрібна спеціальна чаша, так звана бахурниця (англ — incense burner) чи курильниця, потрібні спеціальне вугілля (charcoal for incense burner) і щипці, щоб безпечно керуватися вугіллям і бахуром.

Процес куріння бахура починається з підготовки: підпалюють вугілля, після цього потрібно акуратно підкласти вугілля в бахурницю, далі невелика кількість бахура поміщається на вугілля, що тліє, і майже відразу ж починається процес куріння і з'являється дим — це і є головна мета при курінні бахура. Тління однієї порції триває від однієї до декількох хвилин, дим бахура густий і ароматний, через кілька хвилин він розсіюється і залишається тільки запах .

Примітки

ред.