Бахрейнська затока
Бахрейнська затока — затока Перської затоки біля східного узбережжя Саудівської Аравії, відокремлена від основної водойми півостровом Катар. Затока оточує острови Бахрейну. Міст короля Фахда перетинає західну частину Бахрейнської затоки, з'єднуючи Саудівську Аравію з Бахрейном.
| Бахрейнська затока | |
 | |
| Країна |
 Катар,  Саудівська Аравія і  Бахрейн |
|---|---|
 | |
 | |
 Бахрейнська затока у Вікісховищі | |
Координати: 25°41′50″ пн. ш. 50°32′03″ сх. д. / 25.69722222224977770° пн. ш. 50.534166666694773085° сх. д.
Географія ред.
Бахрейнська затока — велика затока, розташована на західній стороні Перської затоки, між півостровом Катар і Саудівською Аравією. На півдорозі між північною оконечністю Катару і узбережжям Саудівської Аравії лежить Бахрейн, група з шести більших островів і багатьох невеликих острівців. Таким чином, Бахрейнська затока має два виходи до Перської затоки, західніший з яких перекинутий мостом-дамбою, що веде до Саудівської Аравії. Витягнута південна частина затоки Бахрейн утворює затоку Салва. На південний схід від острова Бахрейн і недалеко від узбережжя Катару лежать острови Хавар, які зараз є частиною Бахрейну.[1]
Міст короля Фахда, що з'єднує Саудівську Аравію з островом Бахрейн, був урочисто відкритий 26 листопада 1986 року[2] Він складається з п'яти мостів, з'єднаних між собою насипними острівцями, і дизайн був обраний таким чином, щоб мінімізувати вплив на навколишнє середовище.[3] Планується, що ще одна така споруда, міст-дамба Катар-Бахрейн, з'єднає Бахрейн з Катаром. Він буде насипною дамбою приблизно на половину своєї довжини, а інша половина буде мостом. Наявність дамби, ймовірно, матиме значний вплив на циркуляцію води в затоці.[4]
Флора і фауна ред.
Острови Хавар, неподалік від узбережжя Катару, були внесені до списку Рамсарської конвенції 1997 року[5]; вони є домівкою для багатьох видів птахів, включаючи перських бакланів. На головному острові живуть невеликі стада білого орикса і піщаної газелі.
Бахрейнська затока неглибока, а води мають невелику теплоємність. Вони схильні до широких коливань температури в діапазоні від 4 до 35°C біля узбережжя. Вода також більш солона (на 10 %), ніж в інших частинах Перської затоки. Навколо Бахрейну є луги морських трав, коралові рифи, ватти та мангрові зарості. Ці території є важливими для біорізноманіття місцевості, забезпечуючи середовищем проживання безхребетних, молодняк риб, черепах і дюгонів.[3]
Негативний вплив намивних робіт Бахрейну ред.
Бахрейн розширює свою територію за рахунок днопоглиблення морського дна та відкладення матеріалу навколо свого узбережжя. У 1963 році площа Бахрейну становила 668 км², а 2007 року вона становила 759 км². Великі коралові рифи в прилеглих морях були знищені, а збільшення осадів у морі згубно вплинуло на інших. Риф Фашт Адхам між Бахрейном і Катаром був пошкоджений тепловим стресом у 1996 і 1998 роках, але з тих пір був майже повністю зруйнований.[4]
Посилання ред.
- ↑ Philip's (1994). Atlas of the World. Reed International. с. 86—87. ISBN 0-540-05831-9.
- ↑ King Fahd Causeway: History. King Fahd Causeway Authority. Архів оригіналу за 8 December 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ а б Reed Business Information (11 квітня 1985). New Scientist. Reed Business Information. с. 34. ISSN 0262-4079.
- ↑ а б Riegl, Bernhard; Purkis, Sam J. (2012). Coral Reefs of the Gulf: Adaptation to Climatic Extremes. Springer Science & Business Media. с. 362. ISBN 978-94-007-3008-3. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Hawar Islands Protected Area: Management Plan (PDF). January 2003. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2016. Процитовано 27 листопада 2021.