Баторі (фільм)

фільм 2008 року

«Баторі» (англ. Báthory) — словацько-чесько-угорсько-британський історичний фільм режисера Якубиско Юрійя. Зйомки почалися в грудні 2005 року, а Прем'єра відбулася 4 липня 2008 року. Це перший фільм Якубиско Юрія англійською мовою.

Баторі
Bathory
Жанр біографічний фільм, фентезійний фільм[1], ЛГБТ-фільмd, драматичний фільм і історичний фільм[2]
Режисер Якубиско Юрій[1][3]
Продюсер Mike Downeyd, Thom Mountd і Deana Horváthovád[2]
Сценарист Якубиско Юрій[2]
У головних
ролях
Анна Фріл[3], Карел Роден[3], Ганс Метисонd, Вінсент Ріґанd, Франко Неро, Люсія Вондрачкова, Monika Hilmerovád, Болек Поливка, Marek Vašutd, Hana Vagnerovád, Deana Horváthovád[2], Jiři Mádld[2], Роббі Кей[2], Andrej Hrycd[2], Jaromír Nosekd[2], Táňa Radevad[2], Zdeněk Podhůrskýd[2], Karel Dobrýd[2], Петр Якл[2], Marek Majeskýd[2], Jan Vlasákd[2], Sandra Pogodovád[2], Vladimír T. Gottwaldd[2], Jiří Krytinářd[2], Taťjana Medveckád[2], Marian Rodend[2], Jana Oľhovád[2], Zuzana Stivínovád[2], Jiří Pomejed[2], Jan Dolanskýd[2], Jaromír Medunad[2], Jan Maxiánd[2], Jan Šťastnýd[2], Jaroslav Kaňkovskýd[2], Jan Vondráčekd[2], Zdeněk Maryškad[2], Jiří Švejdad[2], Jiří Kornd[2], Upír Krejčíd[2], Kristýna Ryškad[2], Ladislav Ondřejd[2], Зузана Френгловаd[2], Jan Pavel Filipenskýd[2], Milan Slepičkad[2], Bára Fišerovád[2], Eva Elsnerovád[2], Rudolf Starzd[2], Pavel Kočíd[2], Jiří Maria Sieberd[2], Ентоні Бірнd[2], Marie Vikovád[2], Karel Bélohradskyd[2], Miloš Vávrad[2], Petr Meisseld[2], Jiří Hajdylad[2], Radek Balcárekd[2], Pavel Skřípald[2], Q102315029?[2], Jan Ungerd[2], Pavel Mádld[2], Beata Greneched[2], Michaela Drotárovád[2], René Štúrd[2], Vincenzo Nicolid і Ester Honysovád[2]
Оператор František Brabecd і Ján Ďurišd[2]
Композитор Саймон Босвеллd
Художник Karel Vacekd[2] і Якубиско Юрій[2]
Кінокомпанія Єврімаж
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 141 хв.
Мова англійська
Країна  Велика Британія
 Чехія[2]
 Словаччина
 Угорщина
Рік 2008
IMDb ID 0469640
ceskatelevize.cz/porady/10097575901-bathory/

Історичне підґрунтя ред.

Події фільму засновані на особистості графині Єлизавети Баторій, угорської дворянки 16-17 століть, що відбувається на території Верхньої Угорщини, нинішньої Словаччини. Як главу протестантів Західної Угорщини і дворянку з впливового роду, яка проводила незалежну політику, графиню піддали жахливим гонінням, а більшість доказів було сфальсифіковано з політичних мотивів за участю угорського палатина Юрая (Дьєрдя) Турзо, який претендував на частину великих земельних володінь роду Баторі, і окремих ієрархів католицької церкви.

Сюжет ред.

Фільм заснований на альтернативній історії Єлизавети Баторій, угорської дворянки 16-17 століть. Події відбуваються в частині Угорщини, на території сучасної Словаччини. У цій версії історії графиня — цілителька, яка проводить різні лікувальні експерименти та розтини у «лікарні» під своїм замком. Вона контактує з відомою відьмою — Дарвулією, яка рятує її від отруєння. Відьма обіцяє Єлизаветі сина і вічну красу. Натомість Єлизавета повинна пожертвувати своїм коханням і репутацією. Дарвуля стає її супутницею. Тим часом неподалік починають помирати молоді дівчата з, здавалося б, ніяк не пов'язаних між собою причин, і ми бачимо, як Єлизавета купається у ванні, наповненій червоною рідиною, а понівечені тіла дівчат ховають неподалік. Тим часом двоє монахів приходять до висновку, що рідина у ванні — не кров, а просто підфарбована травами вода.


Після смерті чоловіка Ференца Надашді Єлизавета зв'язується з інтриганом Юраєм Турзом, який намагається освідчитися їй на похороні чоловіка. Коханка Юрая, талановита травниця, пропонує допомогти йому помститися за відмову Єлизавети. Незабаром у Єлизавети починаються нереальні видіння та стани. Одного разу вона заколює жінку ножицями до смерті. Пізніше вона зізнається Дарвулі, що більше не може відрізнити сон від реальності. Дарвуля дізнається, що хтось підсипав у напій Єлизавети галюциногенні гриби. Єлизавета не може ясно мислити і вважає, що в усьому винна Дарвуля. Вона звільняє її. Потім Турзо і його дружина захоплюють Дарвулію і катують її, поки не відрізають їй язик. Перед смертю вона пише кров'ю ім'я Турзо на стіні камери. Єлизавета обіцяє йому помститися.


Потім родина Турзі пише зятям Єлизавети та іншим союзникам, щоб ті притягнули її до відповідальності за чаклунство. Коли їхні плани знову зазнають невдачі, вони самі захоплюють графиню і катують її слуг, щоб ті видали компрометуючу інформацію про неї. Слуг страчують за їхні нібито злочини, а Єлизавету ув'язнюють. У відчаї від розлуки з сином вона лягає на ліжко і починає співати, після чого полум'я від її свічок здіймається і охоплює її. Коли Турзо дізнається про її смерть, він визнає, що вона нарешті знову зробила те, чого він найменше очікував, як колись, коли вони разом грали в шахи, він зізнався собі, що завжди кохав її.

У ролях ред.

Актор Роль
Анна Фріл Єлизавета Баторій графиня Єлизавета Баторій
Карел Роден Юрай Турзо граф Юрай Турзо палатин Угорщини
Вінсент Ріган Ференц Надашди[en] генерал Ференц Надашди[en] чоловік Єлизавети Баторі
Ханс Метісон Мерісі Караваджо Мерісі Караваджо художник
Дрейфус Джулі Катаріна леді Катаріна
Діана Хорватова (Якубісько-Хорватова) Анна Дарвулія Анна Дарвулія знахарка
Франко Неро Матвій (Матеуш) II Матвій (Матеуш) II імператор Священної Римської імперії
Болек Поливка Петро Петро чернець
Ентоні Берн Стреч Стреч
Іржі Мадл Кирило Кирило неофіт
Моніка Гільмерова Цобор графиня Цобор
Люсія Вондрачкова Люсія Люсія
Яромир Носек Міклош Міклош
Карел Добрий командир гвардії

Примітки ред.

Посилання ред.