Батара (птах)
| Батара | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець батари
.JPG) Самиця батари
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Batara cinerea (Vieillot, 1819)[3] | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Thamnphilus cinerea Thamnophilus cinereus | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Бата́ра[4] (Batara cinerea) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Батара (Batara).
Опис ред.
.jpg)
Батара є найбільшим представником родини сорокушових, її середня довжина становить 30,5-35 см, а середня вага — 150 г. Представники підвиду B. c. argentina мають дещо менші розміри, їх середня довжина становить 28 см, а вага 110 г. Батарам притаманний довгий, широкий хвіст і міцний, гачкуватий дзьоб. У самців верхня частина голови чорна, верхня частина тіла, крила і хвіст чорні, поцятковані чіткими білими смугами, нижня частина тіла рівномірно сіра. У самиць лоб каштановий, тім'я і потилиця чорні, верхня частина тіла чорна, поцяткована чіткими охристими смугами, нижня частина тіла рівномірно коричнева. У батар на голові є чуб, який може ставати дибки, у самців він має чорне забарвлення, у самиць каштанове. Дзьоб сірий, на кінці чорний, лапи сірі, очі карі.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[5]
- B. c. excubitor Bond, J & Meyer de Schauensee, 1940 — Анди в центральній Болівії (західний Санта-Крус);
- B. c. argentina Shipton, 1918 — східна Болівія (південь Санта-Крусу, Чукісака, Тариха), західний Парагвай (Бокерон, Пресіденте-Аєс), північно-західна Аргентина (Жужуй, Сальта, північний Тукуман);
- B. c. cinerea (Vieillot, 1819) — південно-східна Бразилія (від півдня Еспіріту-Санту і південного заходу Сан-Паулу до Санта-Катарини і півночі Ріу-Гранді-ду-Сул) і північно-східна Аргентина (Місьйонес).
Поширення і екологія ред.
Батари мешкають в Болівії, Бразилії, Аргентині і Парагваї. Вони живуть в підліску і середньому ярусі вологих гірських тропічних лісів Анд та вологих рівнинних і гірських атлантичних лісів, в чагарникових заростях і вологих саванах, на болотах. Зустрічаються парами, на висоті до 2600 м над рівнем моря. Ведуть прихований спосіб життя, не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться мурахами, термітами, равликами та іншими безхребетними, а також ящірками, земноводними, іншими невеликими хребетними та яйцями птахів. Гніздяться з жовтня по грудень. Гніздо відкрите, куполоподібне, зроблене з стебел трави, встелене рослинними волокнами. В кладці 2-3 білуватих яйця, поцяткованих темними плямками.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Batara cinerea. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ Lesson, René (1831). Traité d'ornithologie. Bruxelles: F.G. Levrault. с. 347. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine, etc (French) . Т. 35. Paris: Deterville. с. 200. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 12 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |