Бартоломео I делла Скала
Бартоломео I делла Скала (*Bartolomeo I della Scala бл. 1268 — 7 березня 1304) — сеньйор Верони у 1301—1304 роках.
| Бартоломео I делла Скала | |
|---|---|
| італ. Bartolomeo I de la Scala | |
.jpg) | |
| Народився |
бл. 1268 Верона |
| Помер |
7 березня 1304 Верона |
| Поховання | Scaliger Tombsd |
| Національність | італієць |
| Діяльність | кондотьєр |
| Титул | синьйор Верони |
| Термін | 1301—1304 роки |
| Попередник | Альберто I |
| Наступник | Альбойно I |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Скалігери |
| Батько | Альберто I |
| Мати | Верде да Саліццоло |
| Брати, сестри | Costanza della Scalad, Альбойно делла Скала і Кангранде I делла Скала |
| У шлюбі з |
Констанца ді Антіохія Онеста Савойська |
| Діти |
1 син 2 бастарда |
 | |
Життєпис ред.
Походив з династії Скалігери. Старший син Альберто I, синьйора Верони, та Верде да Саліццоло. Народився близько 1268 року у Вероні. Замолоду долучався батьком до військових та державних справ. У 1290 році призначено капітаном народу, що фактично дорівнювалося оголошенню спадкоємцем батька.
У 1290-х роках очолював війська Верони. Особливо вдалим були походи 1297 року, коли вдалося захистити землі роду Кастельбрачо від зазіхань князівства-єпископства Тренто. У 1299 році Бартоломео на чолі війська зайняв Мантую. після смерті Альберто I стає новим сеньйором Верони.
Володарювання ред.
Бартоломео I відмовився від активної зовнішньої політики батька, що призвело до послаблення держави. 1301 року укладено мирний договір є єпископством Тренто. Водночас гібеліни Північної Італії обрали своїм ватажком Маттео Вісконті, синьйора Мілану. на це 1302 року Бартоломео I уклав союз з П'яченцою та гвельфами проти Вісконті, допомігши делла Торре і гвельфам повалити владу Вісконті в Мілані.
1302 року надав прихисток Данте, якого було вигнано з Флоренції. 1304 році раптово помер. Владу успадкував його брат Альбойно I.
Родина ред.
1. Дружина — Констанца, донька Коррадо ді Антіохія
Діти:
- Францеско (д/н-1332)
2. Дружина — Онеста Савойська
Діти від коханок:
- Чеккіно (д/н-1325)
- Байлордіно (д/н-1333)
Джерела ред.
- M. Carrara, Gli Scaligeri, Varese, Dell'Oglio, 1966.
- A. Castagnetti e G. M. Varanini, Il Veneto nel medioevo: Le signorie trecentesche, Verona, Banca Popolare di Verona, 1995.