Бармінський Сергій Арсентійович

Бармінський Сергій Арсентійович
Народився	1900; Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер	10 лютого 1938; СРСР
Країна	Російська імперія; СРСР
Військове звання	майор
Партія	КПРС
	; ; ;

Сергій Арсентійович Бармінський (1900—1938) — радянський військовий органів НКВС, старший майор державної безпеки (1936), комісар ДБ 3-го рангу; один із засновників^[1]^[2] футбольного клубу «Динамо» (Київ).

Біографія ред.

Народився у березні 1900 року в селі Коріно (тепер Шатковський район) Арзамаського повіту Нижегородської губернії в сім'ї сільського священика.

У 1914 році закінчив Арзамаське духовне училище і 1-й клас Нижегородської духовної семінарії. За участь у страйку учнів у 1915 році був звільнений з семінарії, працював посильним і кур'єром в журнальному видавництві. Пізніше перейшов працювати на механічний завод Слонімського, де працював до березня 1917 року. Потім переїхав до Москви, де був слухачем 3-місячних курсів бухгалтерів.

Учасник Жовтневої революції.

З 1918 по 1919 роки — слухач Курсів агітаторів-інструкторів при Центральній школі ВЦВК — Комуністичному університеті; слухач Курсів особливого призначення при ВЧК при РНК РРФСР; секретар, голова Балахнінського повітового, міського комітету РКСМ (Московська губернія). З березня по червень 1919 року перебував на службі в РСЧА — був політпрацівником у 16-му окремому Нижегородському батальйоні військ ВНК. Член РКП(б) з березня 1919 року.

З 1919 по 1937 роки працював:

уповноваженим Московської губернської ЧК;
уповноважений, начальник Військового відділення, заступник голови Одеської губернської ЧК, помічник начальника Особливого відділу, секретар, начальник Адміністративного, Контррозвідувального відділу Одеського губернського відділу ДПУ;
начальник Особливого відділу ВЧК румунського кордону;
заступник начальника Контррозвідувального відділу ДПУ при РНК Української РСР (м. Харків);
заступник начальника Київського обласного відділу ДПУ (з 26 березня 1928 року по 10 травня 1930 року);
тимчасовий виконувач обов'язків начальника Приморського обласного відділу ДПУ;
заступник повноважного представника ОДПУ по Далеко-Східному краю — заступник начальника Управління НКВС по Далеко-Східному краю;
начальник Особливого відділу ОДПУ — V відділу НКВС Окремої Червонопрапорної Далеко-Східної Армії.

Був заарештований 9 серпня 1937 року. Розстріляний 10 лютого 1938 року.

Нагороди ред.

Відомчі нагороди — нагрудні знаки «Почесний працівник ВЧК-ГПУ» (1924, 1934).
Бойова іменна зброя від Колегії ОДПУ — два пістолети системи «Маузер» (1930, 1932).
Срібний годинник Одеського губвиконкому (1923), золоті годинники (1927), золоті годинники від Далекосхідного крайвиконкому (1932).

Примітки ред.

↑ Какой футбол нужен «Динамо»?. Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 25 листопада 2016.
↑ 60 новел київського футболу [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (укр.

Посилання ред.

[1] Какой футбол нужен «Динамо»?. Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 25 листопада 2016.

[2] 60 новел київського футболу [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (укр.

[1]

[2]