Відкрити головне меню

Сергій Арсентійович Бармінський (19001938) — радянський військовий органів НКВС, старший майор державної безпеки (1936), комісар ДБ 3-го рангу; один із засновників[1][2] футбольного клубу «Динамо» (Київ).

Бармінський Сергій Арсентійович
Народився 1900
Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер 10 лютого 1938(1938-02-10)
СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Партія КПРС
Нагороди
Почесний ювілейний знак «ВЧК-ГПУ» (V)Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у березні 1900 року в селі Коріно Арзамаського повіту Нижегородської губернії в сім'ї сільського священика.

У 1914 році закінчив Арзамаське духовне училище і 1-й клас Нижегородської духовної семінарії. За участь у страйку учнів у 1915 році був звільнений з семінарії, працював посильним і кур'єром в журнальному видавництві. Пізніше перейшов працювати на механічний завод Слонімського, де працював до березня 1917 року. Потім переїхав до Москви, де був слухачем 3-місячних курсів бухгалтерів.

Учасник Жовтневої революції.

З 1918 по 1919 роки — слухач Курсів агітаторів-інструкторів при Центральній школі ВЦВК — Комуністичному університеті; слухач Курсів особливого призначення при ВЧК при РНК РРФСР; секретар, голова Балахнінського повітового, міського комітету РКСМ (Московська губернія). З березня по червень 1919 року перебував на службі в РСЧА — був політпрацівником у 16-му окремому Нижегородському батальйоні військ ВНК. Член РКП(б) з березня 1919 року.

З 1919 по 1937 роки працював:

  • уповноваженим Московської губернської ЧК;
  • уповноважений, начальник Військового відділення, заступник голови Одеської губернської ЧК, помічник начальника Особливого відділу, секретар, начальник Адміністративного, Контррозвідувального відділу Одеського губернського відділу ДПУ;
  • начальник Особливого відділу ВЧК румунського кордону;
  • заступник начальника Контррозвідувального відділу ДПУ при РНК Української РСР (м. Харків);
  • заступник начальника Київського обласного відділу ДПУ;
  • тимчасово виконуючий обов'язки начальника Приморського обласного відділу ДПУ;
  • заступник повноважного представника ОДПУ по Далеко-Східному краю — заступник начальника Управління НКВС по Далеко-Східному краю;
  • начальник Особливого відділу ОДПУ — V відділу НКВС Окремої Червонопрапорної Далеко-Східної Армії.

Був заарештований 9 серпня 1937 року. Розстріляний 10 лютого 1938 року.

НагородиРедагувати

  • Відомчі нагороди — нагрудні знаки «Почесний працівник ВЧК-ГПУ» (1924, 1934).
  • Бойова іменна зброя від Колегії ОДПУ — два пістолети системи «Маузер» (1930, 1932).
  • Срібний годинник Одеського губвиконкому (1923), золоті годинники (1927), золоті годинники від Далекосхідного крайвиконкому (1932).

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати