Бармакиди (البرامكة — ал-Бармак або Бармекид) — перський рід, з якого вийшли верховні жерці храму Навбехар поблизу Балха (сучасний північний Афганістан), міністри, великі везирі Багдадського халіфату часів Аббасидів у 749-803 роках. Вони суттєво впливали на політику каліфів особливо за часів Гаруна ар-Рашида.

Бармакиди
РодоначальникBarmakd Редагувати інформацію у Вікіданих
Балх (Бактри) — месцепоходження родини Бармакидів

Бармак — це арабізоване слово від санскриту «Прамух» — спадкового верховного жерця. Жерці цієї родни володіли землями навколо храму Навбехар розміром 1560 км². Вплив представників роду у північному Ірані був значним. Отримання доступу представників перського жрецького роду в ісламській арабській державі було своєрідним компромісом між арабським загарбниками та місцевою іранською аристократією.

Представники роду

ред.

Джерела

ред.
  • Cyril Glassé (ed.), The New Encyclopedia of Islam, Lanham, MD: Rowman & Littlefield Publishers, revised ed., 2003, ISBN 0759101906, Excerpt from: pg 6: «The 'Abbasid dynasty ruled with the help of the Barmakids, a prominent Persian family from Balkh who, before their conversion, had been priests in the Bhuddist monestary of Nawbahar».
  • Le Strange G., Baghdad during the Abbasid caliphate, L., 1900. (англ.)