Баран Василь Васильович

Василь Баран (псевдо: «Гефайст», «Люпос») (2 жовтня 1911, с. Поздимир, нині Радехівський район, Львівська область — 15 січня 1949, с. Яструбичі, Радехівський район) — організаційно-мобілізаційний референт Сокальщини, організатор сотень УПА «ім. Галайди» і «Тигри», працівник Служби Безпеки ОУН Сокальської округи, співробітник штабу Воєнної Округи УПА «Буг».

Василь Баран
Прізвисько«Гефайст», «Люпос»
Народження2 жовтня 1911(1911-10-02)
с. Поздимир, Радехівський район, Львівська область
Смерть15 січня 1949(1949-01-15) (37 років)
с. Яструбичі, Радехівський район, Львівська область
КраїнаУкраїна Україна
Приналежність ОУН
УПА
ПартіяОУН
Званнямайор
Війни / битвиДруга світова війна

Життєпис

ред.

Народився 2 жовтня 1911 року в селі Поздимир (нині Радехівського району Львівської області, Україна).

З 1930 член ОУН, районовий та надрайоновий провідник східної частини Сокальського повіту. Неодноразово ув'язнювався польською владою, зокрема, з 25.06.1936 по 5.02.1937, з червня 1937 по вересень 1939. А з липня 1934 по 21 грудня 1934 «сидів» у концтаборі «Береза Картузька».

У 1939—1941 роках керівник пунктів переходу кордону через річку Буг між СРСР та нацистським Генерал-губернаторством. Під час німецької окупації член Сокальського окружного проводу ОУН. Один із організаторів Української Народної Самооборони на Сокальщині.

Навесні 1944 організатор сотні УПА «імені Галайди», а взимку 1945 організовує сотню «Тигри». Від серпня 1944 працівник Служби Безпеки ОУН Сокальської округи та співробітник штабу Воєнної Округи УПА «Буг». Один із організаторів успішної операції УПА по визволенню в'язнів у місті Радехів.

З 1947 року в спеціальному розпорядженні Проводу ОУН.

Застрілився, оточений військами НКВС, 15 січня 1949 року в криївці у селі Яструбичі.

Вшанування пам'яті

ред.

На місці загибелі у 1995 році насипано символічну могилу і встановлено хрест.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання

ред.