Барамія Михайло Іванович

політик

Михайло Іванович Барамія (1905(1905), село Лесічене Зугдідського повіту Кутаїської губернії, тепер Республіка Грузія — липень 1959, тепер Республіка Грузія) — радянський діяч, 1-й секретар Аджарського та Абхазького обкомів КП(б)Г, 2-й секретар КП(б) Грузії. Член Бюро ЦК КП(б) Грузії з 1943 по листопад 1951 і з 14 квітня по 20 вересня 1953 року. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань (у 1941—1951 роках).

Барамія Михайло Іванович
Народився1905
село Лесічене Зугдідського повіту Кутаїської губернії, тепер Республіка Грузія
Помер1959(1959)
тепер Республіка Грузія
Країна СРСР
Національністьгрузин
Діяльністьполітик
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Біографія

ред.

Народився в родині селянина-бідняка. У 1923 році вступив до комсомолу. У 1925 році закінчив школу в місті Сенакі Грузинської РСР.

Перебував на комсомольській роботі. З 1925 по вересень 1926 року — відповідальний секретар Сенакського повітового комітету товариства «Авіахім» Грузинської РСР.

У вересні 1926 — червні 1927 року — слухач кооперативних курсів при Закавказькому комуністичному університеті імені 26 бакинських комісарів у місті Тифлісі.

Член ВКП(б) з липня 1928 року.

У червні 1927 — жовтні 1931 року — керуючий справами, інструктор, завідувач відділу культури і пропаганди, завідувач організаційного відділу Сенакського повітового комітету КП(б) Грузії.

У жовтні 1931 — квітні 1932 року — завідувач культурно-масового відділу Ради професійних спілок Грузинської РСР у місті Тифлісі.

У квітні 1932 — лютому 1933 року — завідувач організаційного відділу Хобського районного комітету КП(б) Грузії.

У лютому — жовтні 1933 року — завідувач сектору чайних районів ЦК КП(б) Грузії, інструктор ЦК КП(б) Грузії.

У жовтні 1933 — листопаді 1937 року — секретар Цаленджихського районного комітету КП(б) Грузії.

У листопаді 1937 — листопаді 1938 року — 1-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КП(б) Грузії міста Тбілісі.

У листопаді 1938 — березні 1940 року — 1-й секретар Аджарського обласного і Батумського міського комітетів КП(б) Грузії.

У березні 1940 — 20 лютого 1943 року — 1-й секретар Абхазького обласного і Сухумського міського комітетів комітету КП(б) Грузії.

10 лютого 1943 — 9 липня 1947 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Грузії.

9 липня 1947 — 17 квітня 1948 року — секретар ЦК КП(б) Грузії з сільського господарства і заготівель.

У 1948 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

17 квітня 1948 — листопад 1951 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Грузії.

У листопаді 1951 року заарештований органами державної безпеки СРСР. 8 грудня 1951 року виключений із ВКП(б). Перебував у в'язниці. 8 квітня 1953 року — звільнений.

15 квітня — вересень 1953 року — міністр сільського господарства і заготівель Грузинської РСР.

З листопада 1953 року — директор Напареульського виноградного радгоспу об'єднання «Самтрест» села Напареулі Телавського району Грузинської РСР.

Помер в липні 1959 року.

Нагороди

ред.

Джерела

ред.
  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. (рос.)