Бамум (держава)
Бамум (Бамун, Мум) — африканська держава в Західній Африці, що утворилося внаслідок міграції народу бамум в XIV ст. У XVIII ст. воювало з фульбе, а напочатку XIX ст. відбило напад емірату Адамауа. 1884 року визнало протекторат Німеччини.
| Бамум | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Фумбан | |||
| Мови | бамум | |||
| Релігії | іслам анімізм | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1394 | |||
| - Ліквідовано | 1884 | |||
| ||||
Історія
ред.У 1390-х роках частина племен тікар з вождества Нсавам внаслідок міграцій та підкорення племен мбум утворили державу Бамум. Засновником був Нчаре, який переміг, за легендами, 18 вождів. Він заснував столицю Мфомбен, яка згодом отримала назву Фумбан.
У XVIII столітті війська держави відбили вторгнення племен фульбе і чамба. З цього часу відбувається посилення Бамуму. На початку 1800-х років мфон Мбуембуе розширив кордони Бамуму, перетворивши його в лідера в долині річки Мбам. У 1820-х роках Бамум успішно протистояло військам емірату Адамауа, зупинивши джихад фульбе далі на південь.
Втім з 1860-х років відчуваючи тиск з боку європейських держав та небезпеку від південних ламідантів (провінцій) Адамауа мфон Нсангу намагався зберегти державу, маневруючи між усіма супротивниками. До цього додалася невдала війна з вождеством Нсо. Зрештою 1884 року визнав німецький протекторат.
За правління Ібрагіма Нджої Камерун з султанатом став володінням Франції, з колоніальною владою якої відбувалися сутички.
Устрій
ред.Являла собою обмежену монархію. На чолі стояв мфон (володар). Він спирався на знать, представники якої обіймали посади радників (ком-нгу). Значний статус мала мати правителя (нафон). Мфон набирав більшість своїх службовців з близнюків та синів принцес. Над великими провінція ставився віце-король (нджі-нгбетігні). Адміністрацією керував нджі фон-фон (першгий міністр). Судова система підпорядковувалася тіта-нгу. Військами зазвичай керував командувач — тупанка, а шуншут керував палацовою вартою.
Суспільство
ред.Серед населення діяли таємні товариства. Одне — нгірі — було для знаті, значна частина якої була родичами правлячої династії завдяки багатоженству фонів. Інше — мітнгу — для широких верств населення незалежно від соціального статусу. На нижчому щаблі розташовувалися раби (кпен).
Економіка
ред.Основу становило землеробство та торгівля. Завозили сіль, залізо, намиста, бавовняні товари і мідні вироби. Вивозилися переважно продукти сільського господарства.
Рабство не мало великого поширення.
Культура
ред.Спочатку мовою Бамум була мова тікар, проте досить скоро в державі став переважати мова завойованого племені мбум (мбен).
На початку XX ст. в Фумбані досягло піднесення образотворче мистецтво. Але ним займалися переважно в палацах султана та знаті представники народу хауса. Було започатковано писемність бамум та власну релігію.
Джерела
ред.- Fowler, Ian; David Zeitlyn (1996). African Crossroads: Intersections Between History and Anthropology in Cameroon. Oxford: Berghahn Books. pp. 250 Pages. ISBN 1-57181-926-6.
- Ogot, Bethwell A. General History of Africa V: Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century — Berkeley: University of California Press, 1999. — P. 512 Pages. — ISBN 0-52006-700-2.