Бамберзький вершник

Бамберзький вершник (нім. Bamberger Reiter) — це статуя лицаря, розташована на одному зі стовпів біля входу в Бамберзький кафедральний собор. Створений в першій половині 13 століття невідомим скульптором, кам'яний вершник є одним з найвідоміших творів мистецтва епохи Середньовіччя[1].

Бамберзький вершник

Історія створенняРедагувати

Бамберзький вершник прикрашає північну колону біля входу в Георгіївський хор. Вчені сперечаються про точну дату створення скульптури. Вважається, що вершника встановили до освячення собору у 1237 р. Згідно з дослідженнями, за всю історію існування вершника не переміщували, змінився лише зовнішній вигляд скульптури. Спочатку статуя була покрита яскравою фарбою. На білому коні сидів гордий лицар, одягнений в червону мантію, розшиту золотими і срібними зірками. Позолочені шпори прикрашали коричневі чоботи. Насичений зелений колір п'єдесталу виділяв скульптуру на тлі кам'яної стіни. Варто зазначити, що кінь лицаря підкований — на початку 13 століття це було великою рідкістю.

Проблема ідентифікації вершникаРедагувати

До сьогодні учені не мають точної інформації про те, чий образ втілений в скульптурі[2]. Пошук прообразу вершника ускладнює мала кількість схожих творів. Серед них статуя Магдебурзького лицаря в Магдебурзі, Орландо де Трессено в Мілані і Святий Мартін в Кафедральному соборі Сан-Мартіно.

Існує кілька гіпотез про значення скульптури. Припускається, що вона може бути зображенням одного з королів або імператорів даної епохи, біблійних волхвів або є збірним образом лицаря Середньовіччя.

Іштван I СвятийРедагувати

За однією з гіпотез, прообразом Бамберзького вершника міг стати перший король Угорського королівства Іштван I Святий, при якому в Угорщині було введено християнство. На це вказують родинні зв'язки між ним і похованим в соборі Генріхом II.

"Доведено, що в Бамберзі короля Угорщини Іштвана I шанували. Цьому не варто дивуватися: в 13 столітті Бамберг мав великі колонії в інших частинах Європи, що звертало погляд населення далеко за межі Франконії. З цієї точки зору, втілення образу угорського короля в скульптурі вершника здається достовірним".

"Легенди також підтверджують цю гіпотезу. У переказах 12 і 13 століть часто говориться про тактовність Іштвана. За однією з легенд, він, будучи ще язичником, в'їхав в Бамберзький собор на коні — це пояснює мотив скульптури. Коня можна розглядати як етнічний символ Угорщини, який традиційно асоціюється з кочовими племенами гунів"[3].

Легенда про прибуття Іштвана I на коні втілюється Антоном Краусом в монументальному живописі.

Філіп ШвабськийРедагувати

В образі вершника, відповідно до гіпотези, міг бути увічнений інший правитель, який присвятив своє життя церкві — король Німеччини Отто III Віттельсбах. Філіп був убитий в Бамберзі в 1208 році і похований у соборі, який в той час ще перебував на стадії будівництва. Могила Філіпа розташована поблизу Георгіївського хору, де пізніше на одній з колон був розміщений вершник. Скульптура втілює в собі образ хороброго правителя, яким був Філіп. Багато фактів підтверджують, що король Німеччини є прообразом Бамберзького вершника: його ім'я (грец. Φίλιππος, який любить коней), несвоєчасна смерть і миролюбність (в 1206 році він запропонував переможеному пфальц-графу Баварії Отто VIII фон Віттельсбаху руку своєї дочки).

Імператор КостянтинРедагувати

Існує гіпотеза, згідно з якою вершник зображує римського імператора Костянтина I Великого. Вперше дане тлумачення запропонував О. Хартиг, автор книги «Бамберзький вершник і його загадка». У своїй роботі Хартиг доводив, яке велике значення в західноєвропейській ідеології 12-13 ст. займала фігура імператора. Як аргумент, що підтверджує цю теорію, виступає розташування статуї і погляд вершника — він спрямований до західного хору собору. За легендами, перед тим як прийняти християнство у Костянтина було видіння: на західній стороні небосхилу він побачив хрест.

ПриміткиРедагувати

  1. Готика. Архитектура. Скульптура. Живопись / под ред. Томана. — Кельн : Koennemann, 2000. — 521 с.
  2. Ювалова Е. П. Немецкая скульптура. — Москва : Искусство, 1983.
  3. Der Status Heide für den ersten christlichen Königs Ungarns darf nur als despektierliche, moralische Note verstanden werden, da er im Alter von fünf Jahren getauft wurde // Fränkischer Tag. — 1987. — № 8 (травень).