Баланс ґрунтових вод обумовлює водноповітряний режим верхнього шару гірських порід (ґрунтів).

Баланс ґрунтових вод вивчають двома методами: експериментальним (за якого кожна складова балансу визначається безпосередньо вимірюваннями) i методом, який ґрунтується на аналізі коливань рівнів водоносного горизонту. Його визначають на балансових ділянках (площа яких складає до кількох десятків гектарів), що за своїми гідрогеологічними умовами є характерними для усього будівельного масиву.

Основними складовими елементами балансу ґрунтових вод є: атмосферні опади, які ін.ільтруються крізь зону аерації; фільтрація води з поверхневих водотоків та водойм; штучні заходи (обводнення, зрошення тощо); приток напірних вод із підстилаючих горизонтів; висхідне розвантаження тріщинних вод; конденсація пари води в зоні аерації та інші фактори.

Основними витратними елементами балансу ґрунтових вод є: випаровування із зони аерації; всмоктування води рослинністю; водозабори та дренажні споруди; інфільтраційне живлення залягаючих нижче безнапірних водоносних горизонтів і нисхідних джерел.

Загальна зміна ресурсів ґрунтових вод на певній території дорівнює сумі усіх елементів водного балансу (припливних – зі знаком «+» та витратних – зі знаком «–»).

Див. також ред.

Література ред.

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.