Балансува́льний добі́р — форма добору, в результаті дії якого підтримується, підвищується або регулюється генетична мінливість без виникнення нових морфофізіологічних адаптацій і нових життєвих форм. Балансуючий відбір розширює адаптивні можливості популяцій в умовах коливних характеристик середовища. Балансуючим відбором створювалися, наприклад, дві форми сонечок — червона (краще переносить зимівлю і переважає взимку) і чорна (інтенсивніше розмножується влітку і тому переважає восени). Балансуючий добір можна розглядати як початковий етап дизруптивного добору. Термін запропонований Теодосієм Добжанським.

Поява і розвиток нових адаптацій відбувається за допомогою природного добору. Однак сам добір здатний лише елімінувати непотрібні варіанти, а формування нових ознак відбувається за рахунок освоєння організмами специфічної екологічної ніші і пристосування до нових умов проживання. В даний час відсутні надійні дані, що свідчать про появу нових видів у результаті природного добору[джерело?]. Для того щоб довести існування природного добору в природі, необхідно проводити паралельне вивчення дії добору та біоценотичних відносин організмів. Порівняльний аналіз механізмів природного добору і закономірностей зміни структури екологічної ніші організмів дозволить з'ясувати питання про роль відбору не тільки в підвищенні поліморфізму популяції, а й у формуванні нових видів.

Див. також ред.

Література ред.

  • Назаров В. И. Учение о макроэволюции: На путях к новому синтезу- М.: Наука, 1991. — 288 с. — ISBN 5-02-004095-9
  • Красилов В. А. Нерешенные проблемы теории эволюции. — Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1986. — 140 с.
  • Dobzhansky Th. Genetics of the Evolutionary Process. — New York : Columbia University Press, 1970.
  • Корж О. П. Основи еволюції. Навчальний посібник. — Суми : Університетська книга, 2006. — 380 с.
  • Георгиевский А.Б. Дарвинизм. — М. : Просвещение, 1985.
  • Яблоков А.В., Юсуфов А.Г. Эволюционное учение. — М. : Высш. школа, 1989.