Баксанський льодовик або Азау — бере початок в південному схилі Ельбрусу, на східному схилі хребта Хоти-тау, що з'єднує Ельбрус з Головним Кавказьким хребтом.

Баксан
Баксан. Карта розташування: Росія
Баксан
Баксан
43°17′38″ пн. ш. 42°25′36″ сх. д. / 43.29388888891677567° пн. ш. 42.42666666669477848° сх. д. / 43.29388888891677567; 42.42666666669477848Координати: 43°17′38″ пн. ш. 42°25′36″ сх. д. / 43.29388888891677567° пн. ш. 42.42666666669477848° сх. д. / 43.29388888891677567; 42.42666666669477848
Країна  Росія[1]
Регіон Кабардино-Балкарія

Утворюється з 4-х рукавів, з яких два отримують початок на Ельбрусі, один на Хоти-тау і останній на горах, що обмежують льодовик з правого його боку. Крім того, маса крижаних потоків приєднуються до нього з обох сторін, і в цьому відношенні Баксанський льодовик нагадує Мер-де-Глас і льодовик Алеч в Швейцарії, і належить до льодовиків першого порядку, на якому чітко виражені морени.

За початок льодовика приймають потік, що спускається з Хоти-тау і має вигляд широкого крижаного поля. Бічні морени з лівого боку льодовика представляють кілька високих паралельних смуг з шматків лави і інших гірських порід, права ж сторона глетчера впирається в своїй середній і нижній частині в прямовисні скелі, тому морени мають всього декілька кроків ширини.

У 1849 р. Баксанський льодовик закінчувався на висоті 2241 м спускався в область лісів.

В кінці 70-х років 19-го століття він закінчувався вже на висоті 2327 м, а в 1881 р. піднявся ще вище, причому кінець його був у відстані 300-100 сажень від великого соснового лісу, в область якого він вторгався в 1849 р. Нині В період потепління клімату центральний Баксанський льодовик розтанув і відступив, скоротившись до схилів Ельбрусу

Нині центральний Баксанський льодовик розтанув і відступив, скоротившись до схилів Ельбрусу.

Література ред.

  • Динник, «Современные и древние ледники Кавказа» («Зап. Кав. Отд. И. Р. Г. Общ.», XIV, 1890, стр. 387—388);
  • Динник, «Горы и ущелья Терской области» (ibid., XIII, 1884);
  • Салацкий, «Очерк орографии и геологии Кавказа» (ibid., VII, 1866).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. GEOnet Names Server — 2018.