Байґар — назва мешканця села в Галичині, присутня у наддністрянському і бойківському говорах та в львівській ґварі[1] .

Іван Франко називав байґарами мешканців сіл Мражниця, Баня Котівська, Губичі, Тустановичі, які видобували з вікон (соляних криниць) ропу.

Байґар згадуєть у коломийках:

А мій тато впивсі, впивсі,
З байґарами бивсі,
А байґари утікали,
Аж порох куривсі.[2]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Тлумачний словник львівської ґвари. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 
  2. Петро Сов'як. «Літопис Бойківщини». — 2009. — Ч. 1.