Відкрити головне меню
Багаття

Багаття бівуачне — купа дров, хмизу, ломаччя, що горить в поході, бівуаку, експедиції тощо поза межами населеного пункту для нічлігу або відпочинку.

Призначення бівуачного багаттяРедагувати

  • Джерело тепла;
  • Відлякування хижаків;
  • Приготування їжі;
  • Сигнал лиха.

Місце для бівуачного багаттяРедагувати

Майданчик для багаття вибирають на відкритому, але захищеному від вітру і безпечному місці, на відстані 5-8 метрів від наметів, бажано біля води.[1] Слід робити це на майданчиках, які вже використовували з цією метою. Саперною лопаткою знімають дерен із місця, обраного для багаття, і обкопують його рівчаком. У крайньому разі для цього застосовують сокиру. Усе сухе листя, гілки, траву, які можуть загорітись, варто відгребти від багаття на відстань 1-1,5 м. Мале багаття легше розводити та підтримувати, ніж велике. Декілька малих багать, розташованих по колу, в прохолодну погоду дадуть більше тепла, ніж одне велике. Багаття для обігрівання роблять більше, а для приготування їжі – менше. Підтримка багаття потребує меншої затрати сил, ніж розпалювання нового.

Типи бівуачного багаттяРедагувати

Багаття поділяються на такі, котрі димлять, дають багато жару або полум'я. Багаття, які дуже сильно димлять — «димові» — використаються для сигналізації та для відлякування комарів, ґедзів, гнусу; ті, що виділяють дуже багато теплової енергії, так звані «жарові» — для готування їжі, просушування речей, зігрівання людей, якщо вони хочуть зігрітися біля багаття; «полум'яні» — для освітлення біваку й готування їжі.

Конструкція багаття обирається в залежності від того, що потрібно в даний момент – обігрітися, приготувати їжу, висушити одяг чи взуття, переночувати.[2] Найпоширеніші з них:

КуріньРедагувати

Найпростіший і найпоширеніший тип багаття. Він зручний як для приготування їжі, так і для забезпечення тепла та освітлення табірного майданчика. Переваги цього конусоподібного багаття в тому, що на нього, як паливо, йдуть нетовсті дрова (хмиз, тріски).

КолодязьРедагувати

Це багаття складають із більш-менш товстих коротких полін, покладених рядами. Повільно згораючи, поліна утворюють багато жару, що дає високу температуру. Таке багаття зручне для приготування їжі, обігріву туристів і сушіння їхнього одягу.

ТайговеРедагувати

Тайгове (інші назви — мисливське, траперське) належить до багать тривалої дії. Воно дає велике жарке полум'я і не вимагає частого підкладання дров. Складається з 1-2 товстих колод довжиною 2-3 метри, на які кладуть одним кінцем декілька тонших колод під гострим кутом одна до одної. Широкий фронт вогню дозволяє варити на ньому їжу для великої групи туристів, сушити речі, а також ночувати поруч тим, хто не має наметів.

НодьяРедагувати

Це багаття, що застосовується при ночівлі в холодну погоду. Для нього заготовляють рівні колоди (ялина, сосна, кедр), очищаючи їх від гілок і сучків. Дві колоди кладуть поруч на землю, потім у зазор між ними поміщають тонкі сухі гілки, що легко займаються, а зверху все притискається третьою колодою. Це вогнище поступово розпалюється й горить рівним жарким полум'ям декілька годин.

ЗірковеРедагувати

Свою назву вогнище отримало за зовнішній вигляд укладеного у вигляді променів, що розходяться від центру багаття, палива. Для нього підійдуть товсті поліна, оскільки вони дають багато тепла і довго горять, а коли обгорять, їх підсовують до центру. Таке вогнище незамінне вночі. Його можна використати для обігрівання, нічного освітлення та для підігрівання їжі.

КамінРедагувати

Багаття, для підтримки котрого в холодну погоду, використовують великі поліна (5-7 шт.), що приставляються до кілків у формі стінки. Перед стінкою розводять багаття, і як тільки воно розгориться, його обкладають з трьох сторін великими полінами. Стінку розташовують так, щоб вітер дув прямо на неї.

ПолінезійськеРедагувати

Полінезійське чи приховане багаття, невидиме здалеку, дає багато жару та попелу. Для нього риють яму глибиною 40-50 см, а уздовж її стінок щільно розставляють поліна. Вогонь розводять на дні ями. Цей тип вогнища служить для приготування їжі під час дощу. Багаття абсолютно не видне на відстані, а у випадку його облаштування під природним або штучним укриттям, багаття стає невидимим навіть з повітря.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Похідне багаття. Розведення і місце розташування. Архів оригіналу за 5 квітень 2014. Процитовано 19 вересень 2014. 
  2. Види багать

ПосиланняРедагувати