Відкрити головне меню
Дернорізалка на полі, з якого вирізано пласти дерну під газон

Дéрен — поверхневий шар[1] ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами та переплетений живим і мертвим корінням, пагонами і кореневищами багаторічних трав, що додає йому зв'язності.

ОписРедагувати

Містить підвищену кількість органічних речовин. Найрозвиненіший в цілинному степу і на луках, де служить потужним засобом затримання і поглинання вологи[2]. Руйнування дерну при оранці і випасанні худоби часто є причиною розвитку ерозії ґрунту.

Дерен служить захистом[3] укосів земляних споруд від розмиву і вивітрювання. Дерен є місцем життя і їжею великої і різноманітної кількості тварин і мікроорганізмів. Він забезпечує підземну ярусність життя у степах. Дерен є важливою умовою накопичення гумусу.

За здатністю утворювати дернину ботаніки класифікують злаки на щільнодернинні (Festuca valesiaca, Koeleria cristata, Stipa capilata, S.. pennata, S. tirsa, S. dasyphylla) та нещільнодернинні — тонконіг лучний, тимофіївка лучна, костриця лучна. Слід сказати, що є ще й інші форми - корневищні, повзучі та інші. У посушливих степах дико ростуть переважно щільнодернинні ксерофільні злаки ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила українська (S. ucrainica), ковила волосиста (S. capillata), костриця борозниста (F. rupicola), житняк гребінчастий (Agropyron pectinatum), келерія гребінчаста (Koeleria cristata)[4]. Саме ці біоми за довгий час існування сформували знамениті українські чорноземи.

ВикористанняРедагувати

 
Зрізані шматки дерну — дернина

Вирізані з шару дерну пласти (скиби, плитки або шматки) землі[5] мають назву дернина[6].

Найкращий спосіб обробки дерну на задернованих орних ґрунтах — оранка плугами з передплужниками, якість якої покращує попереднє дискування. Здавна для розорювання задернованого поля використовували плуги з череслами. Глибоко задерновані заболочені ґрунти обробляють фрезами або плугами з наступним боронуванням.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Дерен // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Багаторічні трави за доброго врожаю утворюють міцну дернину, яка скріплює і захищає ґрунт від змиву. Колгоспник України, 4, 1950, 14
  3. Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине. Довідник сільського будівельника, 1956, 52
  4. Трав'янисті та чагарникові біоми степів України
  5. На більш сухих луках нарізують дернини 40—50 см завдовжки, 20—25 см завширшки та 6—8 см завтовшки. Озеленення колгоспного села, 1955, 105
  6. Дернина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.


ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати