Бабський Сергій Олександрович

український військовик

Сергі́й Олекса́ндрович Ба́бський — український військовослужбовець, десантник, лейтенант Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Бабський Сергій Олександрович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 1981(1981)
Коростень
Alma Mater ЖДТУ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Життєпис ред.

Житель міста Коростень. Закінчив Житомирський державний технологічний університет, де здобув спеціальність «гірничий інженер». Під час навчання закінчив військову кафедру, отримав звання молодшого лейтенанта і спеціальність командира піхотного взводу. До війни працював головним ­інженером на кар'єрі.

З початком російської збройної агресії проти України Сергій, потай від рідних, пішов добровольцем до військкомату. За кілька днів надійшла повістка на навчальні збори.

10 березня 2014-го зарахований до лав 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (м. Житомир).

На початку квітня 2014 новобранці поїхали на полігон ­Широкий лан на Миколаївщину, а звідти 7 квітня на БТРах — на Донеччину. Близько місяця перебували в тимчасовому розташуванні підрозділу біля Добропілля, потім їх перевели до Антитерористичного центру в Ізюм. Підрозділ Сергія практично щодня виконував завдання з супроводу конвоїв і прикриття та охорони рот забезпечення: підвезення боєприпасів, води, продовольства та техніки на блок-пости в зоні АТО. На той час молодший лейтенант Бабський був командиром бойової машини. До екіпажу БТР з водієм і навідником, були додані ще семеро десантників. Супроводжуючи колони, кілька разів потрапляли в засідки.

13 червня 2014 року військова колона мала евакуювати підбитий гелікоптер. Їхали повільно, бо везли техніку — старий підйомний кран і тягач. Близько 15:00 колона потрапила під обстріл поблизу Слов'янська. БТР Бабського, який йшов першим, терористи із засідки підбили з протитанкового гранатомета. Постріл прийшовся у переднє відділення, де сиділи водій і командир машини. Водій звернув убік, що дало можливість іншій частині колони успішно проскочити засідку. Коли БТР в'їхав у лісосмугу і зупинився, вся кабіна вже була охоплена полум'ям, на бійцях горів одяг. Навідник кулемету дістав осколкове поранення у живіт, але витягнув з машини водія і командира, усі троє сильно обгоріли. Сергій Бабський дістав опіки 35 % тіла ІІ — ІІІ ст. голови, шиї, рук та ніг, спини, а також опік верхніх дихальних шляхів та опік очей. Крім того, проникаюче осколкове поранення лівого ока. Водій БТРа, солдат Олександр Голяченко, на третій день помер у госпіталі. Навіднику старшому солдату Сергію Хартнику[1] зробили успішну операцію. Легке поранення дістав старший солдат Олександр Ніколайчук, інші десантники не постраждали.

Сергій Бабський отямився у Харкові в реанімації. Проходив лікування в Головному військовому клінічному госпіталі у місті Києва, згодом переведений до Київського опікового центру. 15 серпня, за допомоги української діаспори, Сергій вилетів до США для проходження лікування та реабілітації у Клівленді, на півроку. Там зробили чотири операції, решту часу ставили на ноги.

В січні 2015, коли Сергій перебував у США, з картки, на яку перераховувалися благодійні внески на його лікування, зловмисники вкрали 230 тисяч гривень[2]. Сергій Бабський виграв суд у «ПриватБанка»[3][4].

Після лікування повернувся до мирного життя, працює на своїй попередній посаді, з дружиною Оксаною виховує двох маленьких дітей.

Нагороди та звання ред.

14 листопада 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня[5].

Нагороджений недержавним орденом «Народний Герой України» (наказ № 1 від 4 червня 2015 року)[6].

У місті Коростень 26 лютого 2016 року нагородили переможців щорічного загальноміського відкритого рейтингу популярності «Гордість міста». У номінації «Сила духу» переможцем визнано Сергія Бабського[7].

Примітки ред.

  1. За останні дні на сході України поранені п'ять десантників 95-ї житомирської бригади. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 8 червня 2017. 
  2. У пораненого бійця житомирської 95-ї бригади вкрали з карти 230 тис. грн. [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  3. В Житомирі біля апеляційного суду пікет на підтримку бійця 95-й бригади, який судиться з банком [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  4. В Житомирі кілька десятків людей прийшли в суд, щоб підтримати бійця 95-й бригади, котрий судиться з ПриватБанком. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 8 червня 2017. 
  5. Указ Президента України № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 17 листопада 2016. 
  6. Двоє бійців 95-ї житомирської бригади отримали ордени «Народний Герой України». Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 8 червня 2017. 
  7. У Коростені пораненого десантника Сергія Бабського визнали гордістю міста в номінації «Сила духу». Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 8 червня 2017. 

Джерела ред.