Відкрити головне меню

«Баборня» — роман українського письменника Мирослава Лаюка. Уперше опублікуваний в Україні 2016 року у «Видавництві Старого Лева»[1]. Книжка увійшла у Довгий список літературної премії Книга року ВВС-2016[2], а згодом і у короткий[3].

«Баборня»
Баборня (обкладинка книги).png
Обкладинка українського видання
Автор Мирослав Лаюк
Дизайн обкладинки Дмитро Подолянчук
Країна Україна Україна
Мова українська
Жанр роман
Укр. видавництво Україна — Видавництво Старого Лева
Ориг. видавництво Видавництво Старого Лева
Виданий 2016, 2017
Тип носія друк (оправа)
Сторінки 304
ISBN 978-617-679-332-8
978-617-679-332-8

Зміст

ОписРедагувати

Марія Василівна, 71-річна вчителька біології, підсумовує своє життя й виправдовує його вагомість тим, що в нім була присутня велика любов, хоч і в далекому минулому. Одначе те кохання, а за ним і решта фактів, стає сумнівним, коли в шафі свого покійного чоловіка-підполковника літня жінка знаходить подвійне дно… Організація клубу юних атеїстів і розслідування факту з'яви Богоматері, дві мертві людини і безліч тварин у формаліні, зйомки у музичному фільмі з популярною співачкою і пошук порозуміння з найріднішими, краса буднів, жах буднів… Це спроба гідно довести всі справи до кінця, знаючи, що вже нічого не можливо виправити. Та чи є місце людяності у глухих кутах?[1]

ВідгукиРедагувати

Член журі Книга року Бі-Бі-Сі Марта Шокало написала, що роман «Баборня» Лаюка … схожий на розтин. Автор, із незворушністю студента-медика, ніби копирсається у трупі і вивчає людські органи, понівечені хворобами"[4]. Літературний оглядач Євгеній Стасіневич у своїй рецензії описує одну з магістральних тем «Баборні» так: «Без сумніву, оця письменницька нехіть і неприязнь, навіть ненависть до старшого — принципово негероїчного — покоління дідів і бабусь могла б бути чудовою романною емоцією, такою, що намертво цементує собою текст: могло би вийти яскраво і сильно, свіжо і „по-справжньому“. Проте Лаюк маскує цю емоцію іронією і сатирою, навіть гротеском — і „Баборня“ безкінечно втрачає від цього.»[5]. Літературний критик Ярослава Стріха, член журі премії ЛітАкцент року у своєму огляді цього роману написала так: «У центрі роману — проста теза про те, що оцінка подій залежить від суб'єктивної перспективи, і в сюжеті це розіграно подиву гідно майстерно…Один і той самий набір подій для когось із героїв — романтична драма про приречене кохання, а для когось — чи не шпигунський роман. Образи повторюються, двояться, розшаровуються у бездонний mise en abyme. Не можна сказати, що в цій рекурсивній конструкції немає нічого зайвого — але його значно менше, ніж можна було боятися, й елегантності структура від того не втрачає.»[6]

ВідзнакиРедагувати

«Баборня» потрапила до короткого списку премії Книга року ВВС 2016. У 2017 році роман увійшов до фіналу премії «Еспресо. Вибір читачів» у номінації «Доросла література»[7].

ВиданняРедагувати

  • 2016 рік — «Видавництво Старого Лева» (укр.)
  • 2017 рік — «Видавництво Старого Лева» (видання друге)

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Барбоня. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016. 
  2. ВВС Україна оголошує "довгі списки" Книги року ВВС-2016. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 1 грудня 2016. 
  3. ВВС Україна оголосила короткі списки премій Книга року ВВС-2016 та Дитяча Книга року ВВС-2016. Українська служба BBC. 1 грудня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016. 
  4. Марта Шокало (21 листопада 2016). Самка Біолога та Дракон освіти - рецензія на "Баборню". Українська служба BBC. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 1 грудня 2016. 
  5. Євгеній Стасіневич (9 грудня 2016). «Баборня» Мирослава Лаюка: і сміх і гріх. Читомо. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016. 
  6. «ЛітАкцент року – 2016»: відгуки журі. Номінація «Проза». ЛітАкцент - світ сучасної літератури (uk-UA). 2017-01-24. Процитовано 2017-10-07. 
  7. Стали відомі фіналісти дорослої номінації книжкового конкурсу “Еспресо. Вибір читачів”. espreso.tv. Процитовано 2017-10-07. 

ПосиланняРедагувати

  1. Барбоня. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.