Баблер чагарниковий
| Баблер чагарниковий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sylvia nigricapillus (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus nigricapillus Lioptilus nigricapillus Sylvia nigricapilla | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ба́блер чагарниковий[2] (Sylvia nigricapillus) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae)[3]. Мешкає в Південно-Африканській Республіці і Есватіні.
Таксономія ред.
Раніше чагарникового баблера відносили до монотипового роду Lioptilus в родині тимелієвих, однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження вид був переведений до роду Кропив'янка (Sylvia) в родині кропив'янкових[4][5].
Опис ред.
Довжина птаха становить 17—19 см. Верхня частина тіла оливково-зелена, верхня частина голови і підборіддя чорні, горло і груди сірі, живіт білий. Дзьоб гострий, оранжево-рожевий, на кінці більш світлий, лапи тілесного кольору.
Поширення і екологія ред.
Чагарникові баблери мешкають в Драконових горах у Південно-Африканській Республіці і на заході Есватіні. Вони живуть у вологих гірських субтропічних і тропічних лісах в долинах і ущелинах та у високогірних чагарникових заростях, на висоті від 750 до 1825 м над рівнем моря. Взимку вони мігрують в прибережні райони, де зустрічаються в садах і лісових масивах.
Чагарникові баблери живляться дрібними ягодами, плодами і безхребетними. Гніздяться з жовтня по січень. Гніздо чашоподібне, будується парою птахів з трави, листя, тонких гілочок і корінців, встелюється м'яким рослинним матеріалом і шерстю, розміщується на дереві або в чагарниках, на висоті від 1 до 6 м над землею. В кладці 2 матово-білих яйця, поцяткованих темними плямками.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція чагарникових баблерів становить від 1500 до 5000 птахів, з яких в Есватіні мешкає близько 40 особин. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Sylvia nigricapillus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 13 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ Moyle, R.G.; Andersen, M.J.; Oliveros, C.H.; Steinheimer, F.D.; Reddy, S. (2012). Phylogeny and biogeography of the core babblers (Aves: Timaliidae). Syst. Biol. 61 (4): 631—651. doi:10.1093/sysbio/sys027. PMID 22328569.
- ↑ Cai, T.; Cibois, A.; Alström, P.; Moyle, R.G.; Kennedy, J.D.; Shao, S.; Zhang, R.; Irestedt, M.; Ericson, P.G.P.; Gelang, M.; Qu, Y.; Lei, F.; Fjeldså, J. (2019). Near-complete phylogeny and taxonomic revision of the world's babblers (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 130: 346—356. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.010.
Посилання ред.
- Bush blackcap — Species text in The Atlas of Southern African Birds.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |