Ахме́д За́кі Абу́ Ша́ді (9 лютого 1892 — 12 квітня 1955) — єгипетський письменник, філолог, перекладач.

Ахмед Закі Абу Шаді
араб. أحمد زكي أبو شادي
Народився9 лютого 1892(1892-02-09)[2][3][4]
Каїр, Єгипетський хедиват
Помер12 квітня 1955(1955-04-12)[1] (63 роки)
Вашингтон, США
ПохованняFort Lincoln Cemeteryd
Країна Османська імперія
 Султанат Єгипет
 Єгипетське королівство
 Республіка Єгипет
Діяльністьпоет
ГалузьArabic poetryd
Alma materЛондонський університет
Знання моварабська[1] і англійська
ЖанрКасида і історична белетристика

Вчився в Лондонському університеті (1912-22). Засновник літературного гуртка «Аполло» в Каїрі (1931) та однойменного журналу (1932-34), навколо якого гуртились в основному поети-романтики. Видавав журнал «Адабі»1939 року) в Александрії. У 1946 році переїхав до США. У Нью-Йорці редагував газети та журнали арабських колоній, викладав арабську літературу в Азійському інституті.

Автор ліричних віршів, історичних повістей, п'єс та історичних сюжетів для музичного театру. Йому належать дослідження з арабської поетики, літературно-критична праця «Сучасні арабські поети» (1958), переклади творів східних та західно-європейських поетів, в тому числі газелей Хафіза, рубаї Хаяма, трагедій Шекспіра.

Твори

ред.

Збірки віршів

ред.
  • Роси на світанку (1910)
  • Промені та тіні (1931)
  • Бачення весни (1933)

Історичні повісті

ред.
  • Ібн Зейдун в ув'язненні (1925)
  • Кінчина Імру-ль-Кайса (1925)
  • НЕфертіті (1926)

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986 (рос.)