Афгано-іранський договір (1927)

Афгано-іранський договір про дружбу і безпеку — угода між Королівством Афганістан і Іраном, підписана в Кабулі 27 листопада 1927 року керуючим Міністерством закордонних справ Афганістану Гулаком Садиком з однієї сторони та посланником Ірану Махді Фаррохом з другої. Договір підписаний терміном на 6 років з правом автоматичного продовження.

Афгано-іранський договір
Афгано-іранський договір про дружбу і безпеку
Тип міжнародний договір
Підписано 27 листопада 1927
Місце Кабул
Підписанти керуючий Міністерством закордонних справ Афганістану Гулак Садик
посланник Ірану Махді Фаррох
Сторони Королівство Афганістан
Імперська Держава Іран

Зміст

ред.

Договір передбачав взаємну відмову від агресії та від послання збройних сил на територію іншої держави; дотримання нейтралітету у разі нападу на іншу сторону однієї чи кількох третіх держав; відмову від офіційної та неофіційної участі в будь-яких ворожих діях, а також у політичних та військових союзах, спрямованих проти іншої сторони. Важливим зобов'язанням був пункт про те, що у випадку, якщо треті держави, що перебувають у стані війни з однією стороною, намагатимуться порушити нейтралітет іншої сторони, то ця остання повинна буде збройною силою не допустити порушення її нейтралітету.

Протокол

ред.

У розвиток існуючого договору, 15 червня 1928 року в Тегерані був підписаний ірано-афганський протокол про політичне та економічне співробітництво:

  • Стаття 1 зумовлювала, що якщо одна з договірних сторін стане об'єктом ворожих дій із боку третіх держав, то інша зобов'язана вжити всіх своїх зусиль до того, щоб запобігти цьому ворожому виступу;
  • Стаття 2 передбачала взаємну економічну допомогу наданням матеріалів, надсиланням спеціалістів та іншими способами;
  • Стаття 3 встановлювала для підданих обох сторін взаємне право найбільшого сприяння на території іншої сторони.

Література

ред.