Атіла білоокий

Білоокий атіла (Карейру-да-Варзеа, Амазонас, Бразилія)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тиранові (Tyrannidae)
Рід:	Атіла (Attila)
Вид:	Атіла білоокий

Біноміальна назва

Attila bolivianus
Lafresnaye, 1848^[2]

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Attila bolivianus
Віківиди:	Attila bolivianus
ITIS:	558824
МСОП:	22700346
NCBI:	1545498

Аті́ла білоокий^[3] (Attila bolivianus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

Довжина птаха становить 19-22 см, вага 40-45 г. Верхня частина тіла рудувато-коричнева. Тім'я сірувате, гузка і хвіст яскраво-руді. крила чорнуваті. Нижня частина тіла руда, живіт білуватий. Очі білі, дзьоб роговий. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:^[4]

A. b. nattereri Pinto, 1935 — південний схід Амазонасу (Колумбія), північний схід Лорето (Перу), центральна Бразилія (долина Амазонки) і на схід від лівого берега Мадейри);
A. b. bolivianus (Vieillot, 1819) — південно-західна Бразилія (Амазонас, Рондонія і Мату-Гросу) і північна Болівія.

Поширення і екологія ред.

Білоокі атіли мешкають в Колумбії, Перу^[5], Бразилії і Болівії; двічі були зафіксовані в Еквадорі. Вони живуть у варзейських^[en] і галерейних лісах та на болотах. Зустрічаються на висоті до 300 м над рівнем моря. Живляться переважно безхребетними, доповнюють раціон плодами^[6].

Примітки ред.

↑ BirdLife International (2016). Attila bolivianus. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
↑ de Lafresnaye, F. (1848). Sur le genres Attila, Lesson, et Dasycephala, Swainson [On the genera Attila, Lesson, and Dasycephala, Swainson]. Revue Zoologique par la Société Cuviérienne (French) . Paris, France: Société Cuvierienne. 11: 39—48. ISSN 1259-6493. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021 — через Biodiversity Heritage Library.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 14 грудня 2021.
↑ Schulenberg, T.S.; Stotz, D.F.; Lane, D.F.; O'Neill, J.P.; Parker, T.A. (2010). Birds of Peru: Revised and Updated Edition. Princeton, New Jersey, USA: Princeton University Press. с. 482. ISBN 978-1-4008-3449-5. OCLC 703137510.
↑ Fitzpatrick, J.W. (1980). Foraging Behavior of Neotropical Tyrant Flycatchers (PDF). The Condor. 82 (1): 43—57. doi:10.2307/1366784. ISSN 1938-5129. JSTOR 1366784. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Attila bolivianus. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.

[Lafresnaye1848-2] Lafresnaye, F. (1848). Sur le genres Attila, Lesson, et Dasycephala, Swainson [On the genera Attila, Lesson, and Dasycephala, Swainson]. Revue Zoologique par la Société Cuviérienne (French) . Paris, France: Société Cuvierienne. 11: 39—48. ISSN 1259-6493. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021 — через Biodiversity Heritage Library.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 14 грудня 2021.

[Birds_of_Peru-5] Schulenberg, T.S.; Stotz, D.F.; Lane, D.F.; O'Neill, J.P.; Parker, T.A. (2010). Birds of Peru: Revised and Updated Edition. Princeton, New Jersey, USA: Princeton University Press. с. 482. ISBN 978-1-4008-3449-5. OCLC 703137510.

[Fitzpatrick1980-6] Fitzpatrick, J.W. (1980). Foraging Behavior of Neotropical Tyrant Flycatchers (PDF). The Condor. 82 (1): 43—57. doi:10.2307/1366784. ISSN 1938-5129. JSTOR 1366784. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]