Підводні човни проєкту 667А «Навага»
Yankee class SSBN.svg
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1969—1974 рр (34 човни)
Виведений зі складу флоту 1990—2009 рр
Основні характеристики
Тип корабля Атомний підводний човен з балістичними ракетами
Розробник проекту ЦКБ МТ «Рубін»[ru]
Головний конструктор Ковалів С. М.
Класифікація НАТО Yankee-I
Швидкість (надводна) 15 вузлів (29 км/год)
Швидкість (підводна) 28 вузлів (54 км/год)
Робоча глибина занурення 320 м
Гранична глибина занурення 450 м
Автономність плавания 90 діб
Екіпаж 119 осіб (32 офіцери, 38 мічманів, 49 матросів)
Розміри
Водотоннажність надводна 7760 т
Водотоннажність підводна 11500 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 128 м
Ширина корпусу найб. 11,7 м
Середня осадка (по КВЛ) 7,9 м
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових ТА калібру 553-мм (16 торпед, дві з ядерною ГЧ), 2 ТА калібру 450-мм (4-6 торпед)
Ракетне озброєння шахтний комплекс Д-5, 16 ракет Р-27 (РСМ-25)

Підводні човни проєкту 667А «Навага» — серія радянських підводних човнів з балістичними ракетами (ПЧАРБ) — за радянською класифікацією — атомних ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення, озброєних комплексом Д-5 з 16 балістичними ракетами Р-27 (РСМ-25).

ІсторіяРедагувати

Роботи по створенню підводного ракетоносця другого покоління були розпочаті в 1958 році в ЦКБ-18 (нині ЦКБ МТ «Рубін»[ru]).

КорпусРедагувати

Легкий корпус обтічної форми виготовлений з сталі ЮЗ. Міцний корпус має форму циліндра діаметром 9,4 м, виготовлений з маломагнітної сталі АК-29, товщиною 40-мм. Шпангоути виготовлені з симетричних зварних таврів. Перегородки з сталі АК-29, товщиною 12 мм, розраховані на тиск у 10 атмосфер й розділяють міцний корпус на 10 відсіків:

  1. торпедний відсік;
  2. акумуляторний відсік, житлові приміщення, офіцерські каюти;
  3. центральний пост, пульт ГЕУ;
  4. ракетний відсік;
  5. ракетний відсік;
  6. дизель-генераторний відсік;
  7. реакторний відсік;
  8. турбінний відсік;
  9. турбінний відсік;
  10. електродвигунний відсік.

Енергетичне обладнанняРедагувати

Шумність човна 100—130 Дб на 1Па на відстані 1 м.

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнанняРедагувати

Радіоелектронне обладнання човнів складається з:

  • бойової інформаційно-управлінської системи «Туча», котра забезпечує застосування ракетного і торпедного озброєння;
  • гідроакустичного комплексу «Керч»;
  • радіолокаційного комплексу «Альбатрос»;
  • навігаційного комплексу «Сігма», з 1972 року комплекс «Тобол», а пізніше і систему супутникової навігації «Циклон».

ОзброєнняРедагувати

Головним озброєнням човнів проєкту 667А є ракетний комплекс Д-5, у котрий входять 16 пускових установок з балістичними рідкопаливними ракетами Р-27, вагою 14.5 тонн і з дальністю дії 2400 км. Боєголовка моноблочна потужністю 1 Мт. Старт ракет тільки підводний

Торпедне озброєння складається з 6 носових торпедних апаратів (4 калібру 533-мм і 2 калібру 450-мм. Загальний боєкомплект становить 22 торпеди, в тому числі дві торпеди з ядерною головною частиною. При необхідності додатковий торпедний боєкомплект може бути прийнятим в приміщення переобладнаної офіцерської кают-компанії.

Проєкт 667АУ «Налим»Редагувати

Встановлений вдосконалений ракетний комплекс Д-5У (9 човнів)

Проєкт 667АМ «Навага-М»Редагувати

Переобладнання човна К-140 для проведення випробувань твердопаливної ракети Р-31.

Проєкт 667М «Андромеда»Редагувати

Переобладнання човна К-420 для проведення випробувань стратегічних надзвукових (М=2,5-3,0) крилатих ракет «Метеорит-М» з дальністю понад 5000 км.

Проєкт 667АТ «Груша»Редагувати

Переобладнання трьох човнів (К-253, К-236, К-399) для використання як носіїв дозвукових стратегічних крилатих ракет РК-55 «Гранат».

Проєкт 667АК «Аксон-1»Редагувати

Докладніше: К-403 «Казань»

Переобладнання човна К-403 (1979—1983) для випробування гідроакустичного комплексу «Скат-3».

Проєкт 09780 «Аксон-2»Редагувати

Докладніше: К-403 «Казань»

Переобладнання човна К-415 (1987—1988) для випробовування гідроакустичних комплексів для човнів 4-го покоління.

Оцінка проєктуРедагувати

Порівняльна таблиця ПЧАРБ другого покоління
Країна   США   США   СРСР   СРСР   СРСР   Велика Британія   Франція
ПЧАРБ Лафаєт Джеймс Медісон
Бенджамін Франклін
667А «Навага» 667Б «Мурена» 667БД «Мурена-М» Резолюшен Редутабль
Побудовано 19611964 19621967 19641974 19711977 19731975 19641969 19641985
Експлуатація 19631994 19641995 19671995? 19731999? 19751999 19661996 19692008
Кількість 9 10+12 34 18 4 4 6
Водозаміщення (т)
надводне
підводне
7 250
8 250
7 250
8 250
7 760
11 500
8 900
13 700
10 500
15 750
7 500
8 500
8 100
8 900
Число ракет 16 «Поларіс» А-3, потім «Посейдон» С-3 16 «Посейдон» С-3 або «Трайдент I» С-4 16 Р-27 12 Р-29 16 Р-29Д 16 «Поларіс» А-3ТК 16 M1, потім М2,
потім М20, потім M4
ГЧ: блоків* потужністю 3*600 Кт
10*50 Кт
10*50 Кт
8*100 Кт
1*1 Мт 1*1 Мт 1*800 Кт 3*600 Кт 1*500 Кт
1*500 Кт
1*1,2 Мт
6*150 Кт
Вага ГЧ (кг) 760 кг
2000 кг
2000 кг
1360 кг
650 кг 1100 кг 1100 кг 760 кг 1360 кг
1360 кг
1000 кг
 ?
Дальність (км) 4300 км
4600 км
4600 км
8* 7400 км
2400 км 7800 км 9100 км 4300 км 3000 км
3200 км
3200 км
5000 км


ПредставникиРедагувати

Назва Проєкт Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
Човни проєкту 667А, побудовані в Сєвєродвінську
К-137 667А, 667У 4 листопада 1964 11 вересня 1966 6 листопада 1967 3 квітня 1994
К-140[ru] 667А, 667АМ 19 вересня 1965 23 серпня 1967 30 грудня 1967 19 квітня 1990
К-26 667АУ 30 грудня 1965 23 грудня 1967 3 жовтня 1968 17 липня 1988
К-32 667А 25 лютого 1966 25 квітня 1968 26 жовтня 1968 19 квітня 1990
К-216 667А 6 червня 1966 6 серпня 1968 27 грудня 1968 1985
К-207 667А 4 листопада 1966 20 вересня 1968 30 грудня 1968 30 травня 1989
К-210 667А 16 грудня 1966 29 грудня 1968 4-6 серпня 1969 17 липня 1988
К-249 667А 18 березня 1967 30 березня 1969 27 вересня 1969
К-253[ru] 667А, 667АТ 26 червня 1967 5 червня 1969 27 вересня 1969 28 листопада 1969
К-395 667А, 667АТ 8 вересня 1967 28 липня 1969 5 грудня 1969
К-408[ru] 667А, 667АТ 20 січня 1968 10 вересня 1969 25 грудня 1969 17 липня 1988
К-411 «Оренбург» 667А, 667АН 25 травня 1969 16 січня 1970 31 серпня 1970 17 березня 1989
К-418 667А 29 червня 1968 14 березня 1970 22 вересня 1970 17 березня 1989
К-420 667А, 667М 12 жовтня 1968 25 квітня 1970 29 жовтня 1970
К-423 667А, 667АТ 13 січня 1969 7 квітня 1970 13 листопада 1970
К-403 «Казань» 667А, 667АК-1 18 серпня 1969 25 березня 1971 12 серпня 1971 2004
К-245 667АУ 16 жовтня 1969 9 серпня 1971 16 грудня 1971 19 квітня 1990
К-214 667АУ 19 лютого 1970 1 вересня 1971 31 грудня 1971 17 березня 1989
† К-219[ru] 667АУ 28 травня 1970 8 жовтня 1971 31 грудня 1971 3 жовтня 1986
К-228 667АУ 4 вересня 1970 3 травня 1972 30 вересня 1972 3 вересня 1994
К-241 667АУ 24 грудня 1970 9 червня 1972 23 жовтня 1972 16 червня 1991
К-444 667АУ 8 квітня 1971 1 серпня 1972 9 грудня 1972 30 вересня 1994
Човни проєкту 667А, побудовані в Комсомольську-на-Амурі
К-339 667А 23 лютого 1968 23 червня 1969 24 грудня 1969 19 квітня 1990
К-434 667АУ 23 лютого 1969 29 травня 1970 30 листопада 1970 17 березня 1989
К-236 667АУ 17 квітня 1969 28 серпня 1970 27 грудня 1970 19 квітня 1990
К-389 667А 26 липня 1970 27 червня 1971 25 листопада 1971 19 квітня 1990
К-252 667А, 667А 25 грудня 1970 12 вересня 1971 31 грудня 1971 17 березня 1989
К-258 667А 30 березня 1971 26 травня 1972 30 вересня 1972 16 червня 1991
К-446 667АУ 7 листопада 1971 8 серпня 1972 30 грудня 197222 січня 1973 17 березня 1993
К-451 667АУ 23 лютого 1972 29 квітня 1973 7 вересня 1973 16 червня 1991
К-436 667АУ 7 листопада 1972 25 липня 1973 5 грудня 1973 16 червня 1991
К-430 667АУ 27 липня 1973 28 липня 1974 25 грудня 1974 14 березня 1992

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Осипенко, Л.; Жильцов, Л.; Мормуль, Н. Атомная подводная эпопея. Подвиги, неудачи, катастрофы. Издательство: М.: А/О «Боргес»
  • Тарасов А. Е. Атомный подводный флот 1955—2005. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 216 с. — ISBN 985-13-8436-4
  • Шунков В. Н. Подводные лодки. Поппури, Минск, 2004
  • Скляров А. И. Подводный ледокол стратегического назначения // Наука и Жизнь. — 1998. — № 7.
  • Скляров А. И. Подводный ледокол стратегического назначения // Наука и Жизнь. — 1998. — № 8.
  • Ю. И. Александров, А. Н. Гусев. Боевые корабли мира на рубеже XX—XXI века. Справочник. Часть I. Подводные лодки. СПб 2000.
  • Осипенко, Л.; Жильцов, Л.; Мормуль, Н. Атомная подводная эпопея. Подвиги, неудачи, катастрофы. Издательство: М.: А/О «Боргес»
  • Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7.
  • Справочник «Подводные лодки России», том IV, часть 1, 1ЦНИИ МО РФ (кораблестроения ВМФ), ЦКБ «Рубин», СПБ, 1996 год.
  • Norman Polmar und Kenneth J. Moore: Cold War submarines: the design and construction of U.S. and Soviet submarines, 1945—2001. Potomac Books Inc., 2003, ISBN 978-1-57488-594-1(англ.)
  • CHANT, Chris. Válečné lodě současnosti. Praha: Deus, 2006. ISBN 80-86215-81-4. S. 256.
  • PEJČOCH, Ivo; NOVÁK, Zdeněk; HÁJEK, Tomáš. Válečné lodě 7 — Druhá část zemí Evropy po roce 1945. Praha: Ares, 1998. ISBN 80-86158-08-X. S. 353.
  • Jan Radziemski, «Hiroszima» i jej siostry. Historia atomowych okrętów podwodnych projektu 658 w: Okręty Wojenne nr 6/2003, ISSN 1231-014X