Вікіпедія

Астахова Наталія Василівна

російська письменниця

Наталія Василівна Астахова — радянська та українська російськомовна письменниця-фантастка, журналістка, тривалий час працює в газеті «Крымская правда». Окрім літературних творів відома також своєю проросійською та антитатарською позицією.

Наталія Астахова
Наталія Василівна Астахова
Ім'я при народженні Наталія Василівна Астахова
Народилася 29 березня 1953(1953-03-29) (71 рік)
Бахчисарай
Країна  СРСР
 Україна
 Росія
Національність росіянка
Діяльність прозаїк
Alma mater факультет журналістики МДУ
Заклад Крымская правда
Мова творів російська
Роки активності 1979–
Напрямок проза
Жанр фантастичні оповідання
Членство Спілка російських письменниківd
Нагороди
Заслужений журналіст Автономної Республіки Крим
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Астахов.

Біографія ред.

Народилась Наталія Астахова у Бахчисараї. Після закінчення середньої школи навчалась на факультеті журналістики МДУ, а після здобуття вищої освіти повернулась до Криму, де працювала в редакціях місцевих газет, а з 1988 року працює в газеті «Крымская правда».[1] У 1979 році Астахова розпочала літературну діяльність, три її реалістичні оповідання включені до виданої у Сімферополі збірки «Весняний медозбір». У 1983 році її перші фантастичні оповідання включені до збірки оповідань кримських письменників-фантастів «Фантаври»(рос. Фантавры)[2], укладачем якого була знана письменниця-фантастка Світлана Ягупова. З 1982 року Астахова брала участь у всесоюзних семінарах молодих письменників-фантастів, які відбувалися в Малєєвці та Дубултах. Пізніше Наталія Астахова публікувалась також у сімферопольських збірках фантастичних творів «Феми-фан» та «Огонь в колыбели». У 1992 році вийшла друком перша збірка творів письменниці «Листи із Землі». Твори Наталії Астахової перекладались англійською, іспанською, грецькою та французькою мовами. У 2007 році вона отримала звання заслуженого журналіста АРК.

Наталія Астахова відома також своєю проросійською та антитатарською позицією. Зокрема, в її статті «Принесённые ветром», опублікованій у 2008 році, пишеться:

  Скажіть, будь-ласка, чи залишилось хоч щось у цьому нещасному, замордованному вами Криму, над чим би ви не знущались? Земля, море, вино, гори, сади, виноградники, міста, села — усе накрило павутиною ваших вимог, все або розорено-розкрадено, або облите нечистотами ваших помислів. Залишилось хіба що небо. І в ньому заходится крик муедзина, перекриваючи усі інші звуки раніше мирного життя  
Оригінальний текст (рос.)
Скажите на милость, осталось ли хоть что-то в этом несчастном, замордованном вами Крыму, над чем бы вы не надругались? Земля, море, вино, горы, сады, виноградники, города, сёла — всё подёрнуто паутиной ваших притязаний, всё либо разорено-разворовано, либо облито нечистотами ваших помыслов. Осталось разве что небо. И то заходится в нём крик муэдзина, перекрывая все прочие звуки ранее мирной жизни.

[3][4][5][6]

За публікацію цієї статті кримськотатарські організації подали на Астахову та головного редактора «Кримської правди» до суду[7], проте суд відхилив позов до журналістки та газети.[8]

Після незаконної окупації Криму Росією в 2014 році Наталія Астахова стала на проросійські позиції, однак уже за рік у своїй статті у «Кримській правді» вона критикує окупаційну владу Криму, а також частково пов'язує погіршення умов життя з великою кількістю росіян. які переїхали на постійне проживання до Криму.[9]

Бібліографія ред.

Оповідання ред.

  • 1979 — Туман
  • 1979 — Мой дедушка
  • 1979 — Абрикосы
  • 1981—1983 — Осторожно, вам звонят…:
    • 1983 — Телефонный роман
    • 1981 — Позвольте родиться
    • 1983 — Неправда, я вам не снюсь
  • 1990 — Погонщик мулов с бульвара Клавы
  • 1990 — Наследница по кривой
  • 1990 — Хлеб для случайного путника
  • 1992 — Сделайте дождь потише
  • 1992 — Продается дом с горой
  • 1992 — Спряжение глагола «быть»
  • 1992 — Переписка по поводу
  • 1992 — Живому больно
  • 1992 — Розы сорта Супер Стар
  • 1992 — Последний первенец
  • 2015 — Знак героя

Збірки ред.

  • 1992 — Письма с Земли

Примітки ред.

  1. ↑ Сотрудники газеты «Крымская правда» [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Фантавры (рос.)
  3. ↑ Астахова Наталья (22.03.2008). Принесённые ветром (рос.). Крымская правда. Архів оригіналу за 10.11.2017. Процитовано 10 листопада 2017.
  4. ↑ Татарчук Александр (24.03.2008). Олександр Татарчук: «Журналистка года» говорит на языке вражды и расизма (рос.). Детектор медіа. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017./
  5. ↑ Касьяненко Никита (11.04.2008). В Крыму культивируется «журналистика ненависти» (рос.). День. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 10 листопада 2017.
  6. ↑ Пашаев Осман (28.09.2010). Астахова, Бахарев и прочие «КрыПры» (рос.). Українська правда. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017.
  7. ↑ В Сімферополі відбудеться суд у справі про статтю, що ображає національні і релігійні почуття кримських татар. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
  8. ↑ Фомина Ольга (19.10.2010). Астахова никого не оскорбляла (рос.). Крымское эхо. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017.
  9. ↑ Понаехали тут! В Крыму пытаются урезонить «конкистадоров» из России [Архівовано 30 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Астахова_Наталія_Василівна&oldid=36529038