Ас-Саляму алейкум (араб. ٱلسَّلَامُ عَلَيْكُمْ‎, трансліт. мир вам, латиніз. ʔæsːælæːmʊ ʕɑlæɪkʊm) — арабське вітання, вкорінене в ісламі. Його також використовують мусульмани інших національностей[1], араби-християни й арабські євреї. Еквівалент єврейського вітання «Шалом алейхем», подібний до українського — «Здоровенькі були!» тощо[2][1]. У відповідь на це вітання традиційно кажуть уа-алейкум ас-салям (араб. وَعَلَيْكُمُ ٱلسَّلَامُ‎ —і вам мир)[1]. Поняття «Салам», однокореневе до слова «іслам», спочатку мало суто релігійне значення та використовувалося в сенсі «Мир з Богом»[3].

Арабське написання слів Ассаламу алейкум

Про вітання в Корані та Сунні ред.

Згідно з Кораном, мусульмани зобов'язані відповідати на привітання, використовуючи не менше слів, ніж той хто привітав перший:

«Коли вас вітають, відповідайте ще кращим привітанням або тим самим. Воістину, Аллах підраховує всіляку річ.»

— (Коран, 4:86)

Сунна пророка Мухаммеда та юридичні праці, присвячені стосункам мусульман та немусульман, говорять про те, що вітання призначене для звернення серед людей Писання. В одному з хадисів пророк говорить: «Коли люди Писання вас вітають словами ас-саму ' алейкум (замість Ассаламу ' алейкум), то відповідайте: ва-алейкум »[4].

Згідно з хадисом, одного разу єврей у присутності Аїші вітав Мухаммеда словами ас-саму ' алейкум (замість Ассаламу ' алейкум). Слово сам має значення «швидка смерть». Тоді Аїша почала голосно лаятися з євреєм, але Мухаммад сказав їй не лаятися, а що слід відповідати араб. وَعَلَيْكُمْ‎ «і вам» (ва-алейкум).

Інші види вітання ред.

Щиро кажучи, граматично Ассаляму алейкум вказує лише на другу особу множини (вам).
Інші варіанти вітань та відповідей на вітання:

  • Ас-Саляму алейка (араб. ٱلسَّلَامُ عَلَيْكَ‎ —мир тобі) — при зверненні на «ти» до одного чоловіка;
  • Ас-Саляму алейкі (араб. ٱلسَّلَامُ عَلَيْكِ‎ —мир тобі) — при зверненні на «ти» до однієї жінки;
  • Ас-салям алейкума (араб. ٱلسَّلَامُ عَلَيْكُمَا‎ —мир вам (обом) ) — при зверненні до двох людей будь-якої статі;
  • Ас-салям алейкуму (араб. ٱلسَّلَامُ عَلَيْكُمْ‎ —мир вам) — при зверненні до групи з трьох або більше осіб, серед яких є хоча б один чоловік; або особа високого державного рівня (король, міністр тощо);
  • Ас-Саляму алейкунна (араб. ٱلسَّلَامُ عَلَيْكُنَّ‎ —мир вам) — лише при зверненні до трьох та більше жінок;
  • Салям[1] (араб. سَلَام‎ —мир) — останнім часом в країнах зі змішаним населенням, які сповідують різні релігії, але де переважає іслам, використовують не «Ассаламу алейкум», а лише скорочене слово «Салам», причому і люди інших релігій вітаються з мусульманами і між собою цим укороченим словом.
  • Ас-Саляму алейкум ва-рахмат-Ллах (араб. ٱلسَّلَامُ عَلَيْكُمْ وَرَحْمَةُ ٱللَّٰهِ‎ — мир вам і милість Божа) — форма вітання, яке означає: «Мир вам і милість Аллаха»[1].
  • Ас-Саляму алейкум ва-рахмат-ллах ва-баракятух (араб. ٱلسَّلَامُ عَلَيْكُمْ وَرَحْمَةُ ٱللَّٰهِ وَبَرَكَاتُهُ‎ — мир вам і милість Божа і Його благословення) — форма вітання, яке означає: «Мир вам, милість Аллаха і Його благословення»[1].
  • Ва-алейкум ас-салям ва-рахмат-ллах ва-баракятух (араб. وَعَلَيْكُمُ ٱلسَّلَامُ وَرَحْمَةُ ٱللَّٰهِ وَبَرَكَاتُهُ‎ — і вам мир і милість Божа і Його благословення) — форма відповіді на привітання, яке означає: «І вам мир, милість Аллаха і Його благословення».

Положення пов'язані з привітанням ред.

Перед тим як привітати людей в мечеті, мусульмани повинні здійснити молитву тахіяту ль-масджид (привітання мечеті).

Мусульманам не можна першим вітати:

  • Чоловікам — незнайомих дівчат, молодих жінок.
  • Тих, хто читає молитву (намаз), проповідь (хутба) або Коран.
  • Тих, хто поминає Аллаха (зікр) або вимовляє проповідь.
  • Муедзина, який закликає до молитви (азан або ікамат).
  • Людину, яка приймає їжу або справляє природну потребу.
  • Людину, яка коїть гріх[5].

Першими повинні вітати: старший — молодшого, містянин — сільського жителя, вершник — пішого, той хто стоїть — того хто сидить, господар — прислугу, батько — сина, мати — свою дочку[5].

Примітки ред.

  1. а б в г д е Ислам: Словарь атеиста/Авксентьев А. В., Акимушкин О. Ф., Акиниязов Г. Б. и др.; Под общ. ред. Пиотровского М. Б., Прозорова С. М. — М.: Политиздат, 1988. — 254 с. ISBN 5-250-00125-4 (С.194 — 195) (рос.)
  2. Скільки способів привітатися є в українців?. Освіта.UA (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  3. Алі-заде А. А. Ісламський энциклопедичний словник [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]. — М.: Ансар, 2007. — 400 с. — (Золотий фонд ісламської думки). — 3000 екз. — ISBN 5-98443-025-8. (рос.)
  4. ан-Нававі Хадис № 0867 [Архівовано 14 червня 2013 у Wayback Machine.]/«Сади Праведних» (рос.)
  5. а б Вітання в Ісламі [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Література ред.

  • Bernard Lewis:Die politische Sprache des Islam. Berlin 1991. S. 133—135 (und Anm. 18-24 auf S. 233—234)
  • Ignaz Goldziher in:Die Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft, Bd. 46, S.22-23.

Посилання ред.