Відкрити головне меню

Асоціа́ція (лат. associo — з'єдную, зв'язую) — поняття, що виникає при згадуванні іншого.

Асоціація в психології — суб'єктивний образ об'єктивного зв'язку між предметами і явищами, фізіологічною основою якого є тимчасовий нервовий зв'язок.

Зміст

Історія дослідженняРедагувати

Аристотель перший помітив явище асоціацію і ввів класичний поділ їх на 4 види:

  • Асоціація за схожістю (кішка — тигр);
  • Асоціація за контрастом (холодне — гаряче);
  • Асоціація за суміжністю в просторі (поле — квітка);
  • Асоціація за суміжністю в часі (ніч — сон).

У психології, поняття асоціації, здебільшого, вживалось у вигляді терміну «асоціація уявлень», що був введений Локком для позначення зв'язку між уявленнями, викликаними випадковим збігом явищ в часі.

Як писав Павлов:

«…Тимчасовий нервовий зв'язок, є найуніверсальнішим фізіологічним явищем у тваринному світі

і в нас самих. А разом з тим воно ж і психічне — те, що психологи називають асоціацією, чи буде це утворенням з'єднань з усіляких дій, вражень або з літер, слів і думок»[1].

Павлов дав фізіологічне пояснення і окремим видам А. За Павловим, в основі асоціацій за одночасністю лежать умовні нервові зв'язки, генералізація ж цих зв'язків відповідає асоціаціям за схожістю, а основні розумові операції зводяться до аналізу і синтезу умовних зв'язків. В Україні проблеми асоціацію розробляли: Г.  С. Костюк, І. П. Смолій (Київ), Д. Г. Елькін (Одеса) та інші.

КласифікаціяРедагувати

Відповідно до пов'язування між собою, за принципом подібності, аналогії, протиставлення тощо, асоціації поділяють на декілька видів. Традиційно розрізняють прості та складні асоціації[2].

Прості асоціації — це такі асоціації, які пов'язують між собою тільки два уявлення: асоціації за суміжністю, за схожістю, за контрастом, за каузальністю.

Асоціації за суміжністю уявляють собою встановлення зв'язків між предметами та явищами за ознакою просторово-часових відносин; такі виникають під час сприймання предметів, що розташовуються близько один від одного в просторі або йдуть безпосередньо один за одним у часі.

Асоціації за схожістю виникають у тому випадку, коли предмети або явища чимось схожі. За контрастом асоціюються контрастні, протилежні факти або явища. Асоціації за каузальністю створюються за ознакою причинно-наслідкових відносин.

Вищі асоціації формують асоціативні комплекси.

Ю. Самарін поділяє всі асоціації на декілька видів, а саме[3][2]:

  • локальні, які уявляють собою зв'язок між окремими фактами (сприйманнями), безвідносно до системи цих явищ;
  • частково-системні — найпростіші системні асоціації, що виникають під час вивчення предмета або явища і передбачають прості порівняння та узагальнення (але при цьому отримані знання не зіставляються із суміжними знаннями);
  • внутрішньосистемні, що забезпечують пізнання цілісних систем знань у межах предмета (причинно-наслідкові, часові, просторові, кількісні та ін. зв'язки);
  • міжсистемні, міжпредметні, які поєднують різні системи знань, зв'язки на межі систем (предметів), де виникають спільні поняття.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Павлов І. П. Двадцятирічний досвід об'єктивного вивчення вищої нервової діяльності (поведінки) тварин. К., 1953, с. 531
  2. а б Ревенко І. В. Художнє мислення як основа художньо-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя
  3. Самарин Ю. А. Очерки психологии ума. Особенности умственной деятельности школьников / Самарин Ю. А. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. — 504 с.

ДжерелаРедагувати