Арінчин Микола Іванович

Микола Іванович Арінчин (нар. 28 лютого 1914, Землянськ, Воронезька область, Російська імперія — 6 листопада 1999) — член-кореспондент Академії наук Білоруської РСР (1966), доктор біологічних наук (1955).

Арінчин Микола Іванович
Народився 28 лютого 1914(1914-02-28) або 1914[1]
Землянськ, Воронезька губернія, Російська імперія
Помер 6 листопада 1999(1999-11-06) або 1999[1]
Діяльність фізіолог, біолог
Alma mater Білоцерківський сільськогосподарський інститут (1937)
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Заклад Voronezh State Medical Academyd, Institute of Experimental Medicined, Гродненський державний медичний університет, Інститут фізіології НАН Білорусіd і Q17115464?
Партія КПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Наукова діяльність ред.

Микола Арінчин відомий своїми роботами в галузі порівняльної та еволюційної фізіології та екології, патології кровообігу та м'язової діяльності. М. І. Арінчин створив новий науковий напрямок — екстракардіологію, обґрунтував 23 нові наукові терміни, які внесені до «Словника фізіологічних термінів»[2], при цьому він був відомим громадським діячем.

Миколою Арінчиним та його колегами опубліковано низку робіт, що розповідають про присмоктуюче-нагнітальну мікронасосну властивість скелетних м'язів у науковій та науково-популярній[3] формах. Важливість теми та вміння Миколи Івановича цікаво викладати матеріал визначили успіх науково-популярної книги «Периферичні „серця“ людини»[4].

Примітки ред.

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Словарь физиологических терминов [Архівовано 2021-04-21 у Wayback Machine.]. — Наука, 1987. 446 с.
  3. Аринчин Н. И. Реформа здравоохранения. Здравосозидание. — Мн., 1998. — С. 18-25. Архивированная копия. Архів оригіналу за 9 лютого 2007. Процитовано 6 січня 2007. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=да (довідка)
  4. Аринчин, 1988.

Література про М. І. Арінчина ред.

Література ред.

  • Аринчин Н. И. Периферические «сердца» человека. — 2-е изд. — М. : Наука и техника, 1988. — 64 с.
  • Аринчин Н. И. Здравосозидание. УДК 613 ISBN 985-6012-37-6. — Белорусский гуманитарный образовательно-культурный центр, 1998. — 50 с.
  • Аринчин Н. И. Комплексное изучение сердечно-сосудистой системы. Беларусь, Минск, 1961. — 220 с.
  • Аринчин Н. И. Эволюционное и клиническое толкование электрокардиограммы и фаз сердечного цикла. Беларусь, Минск, 1966—219 с.
  • Аринчин Н. И., Клепадкий Б. И. Ангиотензиотонография в эксперименте и клинике. Ранняя диагностика заболеваний. Беларусь, Минск, 1967—215 с.

Посилання ред.

  • Арінчин Микола Іванович у базі даних «Історія білоруської науки в особах» Центральної наукової бібліотеки ім. Якуба Коласа НАН Білорусі