Архідам V (дав.-гр. Ἀρχίδαμος) — цар Спарти близько 228227 роках до н. е.

Архідам V
дав.-гр. Ἀρχίδαμος
Народився 3 століття до н. е.
Спарта, Sparta Municipalityd
Помер 220-ті до н. е.
Спарта, Sparta Municipalityd
Діяльність правитель
Посада Царі Спарти
Рід Евріпонтидиd
Батько Евдамід II
Мати Agesistratad
Брати, сестри Агіс IV

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Еврипонтидів. Молодший син царя Евдаміда II і його стрийні Агесістрати. У 241 році до н. е. його брата — царя Агіса IV — було звинувачено в прагненні до тиранії. За рішенням ефорів того було страчено. Архідам, побоюючись за власне життя, втік до Мессенії, де знайшов притулок у свого проксена Нікагора.

У 228 році до н. е. цар Клеомен III після отруєння свого співцаря Евдаміда III — небожа Архідама, умовив останнього повернутися до Спарти. Тут Архідама було оголошено новим царем. За словами Плутарха, Клеомен III, «сподівався, що могутність ефорів зменшиться, якщо царська влада поверне собі колишню повноту і рівновагу». Відповідно до Плутарха у 227 році до н. е. Архідама V було вбито внаслідок змови ефорів, що побоювалися помсти нового царя за смерть брата.

За свідченням Полібія, між Архідамом V і Клеоменом III було укладено договір за посередництва Нікагора. Але зрештою Клеомен III зрештою побоювався амбіцій свого співцаря, тому наказав вбити того. Згодом Нікагор, «уболіваючи про те, що трапилося, бо вважав себе винуватцем загибелі царя», вступив в змову з Сосібієм, радником царя Єгипту Птолемея IV, сприявши загибелі самого Клеомена III і його рідних.

Після смерті Архідама V Клеомен III призначив співправителем свого брата Евкліда, що було порушенням споконвічного порядку спадкування царської влади вома династіями. Це був єдиний випадок, коли Спартою одночасно управляли два царя з одного роду.

РодинаРедагувати

Дружина — донька Гіппомедонта з династії Евріпонтидів.

Діти:

  • 2 сини, чиї імена історичні джерела не називають. У 220 році до н. е. вони були обійдені ефорам під час вирішення питання про спадкуванні трону

ДжерелаРедагувати

  • Smith W. Archidamus V // Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. — Boston, 1870.
  • Tod, Marcus Niebuhr (1911). "Archidamus s.v. 5." . In Chisholm, Hugh (ed.). Encyclopædia Britannica. 2 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 367.
  • Kathleen Mary Tyrer Chrimes Atkinson (1949). Ancient Sparta: A Re-examination of the Evidence. Manchester University Press. pp. 501–. ISBN 978-0-7190-5741-0.
  • Oliva, Pavel (1983). Esparta y sus problemas sociales. Madrid: Editorial Akal. p. 238. ISBN 84-7339-675-8.