Арутюнян Гегам Товмасович

Гегам Товмасович (Томасович) Арутюнян (лютий 1914(1914), село Сатаган Карської області, тепер Туреччина — березень 1982, місто Єреван, тепер Вірменія) — вірменський радянський діяч, секретар ЦК КП Вірменії, заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР. Депутат Верховної ради Вірменської РСР.

Арутюнян Гегам Товмасович
Народився	1914(1914) село Сатаган Карської області, тепер Туреччина
Помер	1982(1982) місто Єреван, тепер Вірменія
Національність	вірменин
Партія	КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в лютому 1914 року в селі Сатаган (біля міста Сарикамиш) Карської області в багатодітній селянській родині. Під час Першої світової війни родина переселилася до міста Александрополя (тепер Ґюмрі). У 1923 році помер батько.

З 1923 по 1925 рік Гегам Арутюнян виховувався в сирітському притулку. Закінчив семирічну школу і будівельний технікум.

У 1937 році закінчив Механічний інститут шляхів сполучення у місті Ростові-на-Дону, здобув спеціальність інженера-механіка.

За направленням Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР Гегам Арутюнян працював інженером на Михайло-Чесноковському машинобудівному заводі Амурської області, де в 1938 році став головним інженером. Член ВКП(б).

З початком німецько-радянської війни переведений на Московський завод боєприпасів, працював начальником провідних цехів. У 1946 році виконував спеціальне завдання із демонтажу обладнання в радянській окупаційній зоні Німеччини.

Згодом працював директором Ленінаканського велосипедного заводу Вірменської РСР.

У березні 1954 — жовтні 1957 року — 2-й секретар Ленінаканського міського комітету КП Вірменії.

5 жовтня 1957 — 30 березня 1961 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету (Держплану) Вірменської РСР — міністр Вірменської РСР.

9 березня 1961 — 14 жовтня 1965 року — секретар ЦК КП Вірменії.

Одночасно 24 грудня 1962 — 27 листопада 1964 року — голова Бюро ЦК КП Вірменії з управління промисловістю і будівництвом.

14 жовтня 1965 — 4 липня 1975 року — заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР.

4 липня 1975 — 1981 року — голова Державного комітету із цін Ради міністрів Вірменської РСР.

З кінця 1981 року — персональний пенсіонер. Помер у березні 1982 року в Єревані.

Нагороди

• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів (1980)
• орден «Знак Пошани» (1942)
• медалі

Джерела

• Арутюнян Гегам Товмасович (рос.)
• Без права на забвение (рос.)