Відкрити головне меню

Артур Філіп (англ. Arthur Phillip; 11 жовтня 1738(17381011), Лондон, Англія — 31 серпня 1814, Бат, Англія) — адмірал Королівського ВМФ, губернатор штату Новий Південний Вельс — першої європейської колонії на австралійському континенті.

Артур Філіп
Arthur Phillip - Project Gutenberg eText 12992.jpg
Народився 11 жовтня 1738(1738-10-11)[1][2][3]
Лондон, Королівство Велика Британія
Помер 31 серпня 1814(1814-08-31)[1][2][3] (75 років)
Бат, Бат і Північно-Східний Сомерсет[4]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Flag of Australia (converted).svg Австралійський Союз
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Діяльність політик
Alma mater Royal Hospital School[d]
Володіє мовами англійська[1]
Учасник Семирічна війна
Посада Governor of New South Wales[d]
Військове звання адмірал
Конфесія католицтво

Портрет 1786, Френсіса Вітлі (Національна портретна галерея, Лондон)

ЖиттєписРедагувати

Філіп вперше вступив до лав Королівського флоту у віці сімнадцяти років в 1755 році та перебував на службі до 1763 року. Протягом наступних тринадцяти років він займався фермерством в англійській глибинці. У 1776 році він знову вступив на дійсну службу і брав участь у боях англо-французької війни. Під час Іспано-португальської війни 1776–1777 років служив португальської короні в ескадрі під командуванням Роберта МакДуала (англ. Robert MacDouall). Проявив велику хоробрість і кмітливість при захопленні іспанського судна «Сан Агустін». Його заслуги в цьому бою були відзначені тим, що після перейменування корабля в «Санту Агустін», Артур Філіп був призначений його новим капітаном. У 1786 році Філіп отримав наказ англійського уряду заснувати поселення засланців злочинців в Новому Південному Уельсі. У наступному році відплив до Австралії на чолі флотилії з 11 кораблів, відомої під ім'ям Перший флот. У 1788 році він заснував поселення засуджених, назване Сідней на честь тодішнього міністра колоній Великої Британії, на березі однойменної бухти Сідней затоки Порт-Джексон. Сідней став першою європейською колонією на австралійському континенті. Ставши першим губернатором Нового Південного Уельсу, Філліп досить успішно боровся з бунтами серед засланців і солдатів, а до середини 1790 ще й із загрозою голоду. Йому вдалося створити дійсно життєздатну колонію. Незважаючи на примирення з аборигенами, Філіпу так і не вдалося встановити міцний мир між поселенцями і тубільцями. У 1792 році Філіп повернувся до Англії під приводом погіршення здоров'я, проте в 1796–1798 роках знову брав участь у бойових діях на морі. 6 листопада 1805 Філіп був введений в чин контр-адмірала червоного прапора, 24 листопада 1809 — в чин віце-адмірала білого прапора, 31 липня 1810 року — чин віце-адмірала червоного прапора, 7 червня 1814 — адмірала синього прапора.

У 1792 році дружина Філіпа, Маргарет, померла. У 1794 році він одружився на Ізабеллі Вітехед і жив якийсь час в Баті. Його здоров'я відновилося, і в 1796 році він повернувся в море, при цьому отримав команду і кілька відповідальних посад під час воєн проти французів. У січні 1799 він став контр-адміралом. У 1805 році, у віці 67 років, подав у відставку, і решту життя прожив у Баті. Він продовжував листуватися з друзям в Новому Південному Уельсі і пропонував нові ідеї урядовцям колонії. Помер у Баті 8 серпня 1814.

ПриміткиРедагувати