Артур Зеліб
Артур Зе́ліб (нар. 7 липня 1878, Облазниця, Австро-Угорщина — † 1958, Венцборк, Польща) — польський і німецький літературознавець, публіцист і перекладач, професор Лозаннського університету[1], родом з Галичини. Був редактором журналу фр. «La Revue ukrainienne», що виходив у Лозанні (Швейцарія). Перекладав на німецьку мову твори Т. Шевченка, І. Франка, В. Стефаника.
| Артур Зеліб | |
|---|---|
| нім. Artur Seelieb | |
| Народився |
7 липня 1878 Облазниця, Галичина, Австро-Угорщина |
| Помер |
1958 Венцборк, Польща |
| Місце проживання | Австро-Угорщина, Лозанна (Швейцарія), Польща |
| Діяльність | літературознавець, публіцист, перекладач |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Біографія ред.
Народився 7 липня 1878 року у селі Облазниця, що в Галичині. Вищу освіту отримав у Львівському університеті. У 1909 році переїжджає до Швейцарії[2].
У 1912 році у Лейпцигу вийшов переклад повісті Тараса Шевченка «Художник» німецькою мовою, здійснений Зелібом[1]. Юлія Віргінія, німецька поетеса і перекладачка, написала вступну статтю до цього видання.
У 1915 році у Лозанні розпочав видавництво журналу «La Revue Ukrainienne» — ілюстрований український інформаційний місячник французькою мовою, де публікувались праці українських вчених (М. Драгоманова, М. Костомарова, М. Грушевського, В. Дорошенка, Є. Бачинського), переклади творів українських письменників (Т. Шевченка, І. Франка, В. Стефаника). Метою цього журналу, за його словами було інформування світової громадськості про «українську історію та літературу»[1]:
...Українське питання поставлене, раніше чи пізніше воно має бути вирішене; тільки тоді, коли Україна стане незалежною, вона зможе розкривати всі свої таланти.[1]
За участі А. Зеліба і Є. Бачинського при редакції журналу було засновано бібліотеку і архів.
Зеліб листувався із Іваном Франком, а після смерті поета опублікував некролог у «Gazette de Lausanne[fr]»[3]:
Роботи ред.
Книги ред.
- Geschichte der deutschen Literatur für Ausländer (нім.)
Статті ред.
- «Михайло Драгоманов»
Переклади ред.
- Der Künstler [Chudožnik]. Autobiographischer Roman von Taras Schewtschenko (1912) (нім.)
- «Вечірня година» В. Стефаника
- «Похорон» В. Стефаника
Примітки ред.
- ↑ Помилкова дата у некролозі.
Джерела ред.
- ↑ а б в г Цвенгрош Густав. За вільну й незалежну: українське питання у Швейцарії періоду Першої світової війни // «Дзвін». — Львів, 1992. — Вип. 3-4 (569-570) (березень-квітень). — С. 117–126. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано.
- ↑ а б Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 225–243. Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ а б Ярема Кравець. Іван Франко у франкомовних перекладах і критиці (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.
Посилання ред.
- Зеліб Артур [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 490. — 1000 екз.
- Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1990. — Т. 2 : Д—К. — 576 с. — ISBN 5-88500-014-X.
- Видатні уродженці Жидачівщини [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Артур Зеліб: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)