Вікіпедія

Артур Гютт

Артур Юліус Гютт (нім. Arthur Julius Gütt; 17 серпня 1891, Міхелау — 2 березня 1949, Штаде) — німецький державний діяч, медик і євгеніст, доктор медицини (1919), бригадефюрер СС і лейтенант медичної служби резерву вермахту.

Артур Гютт
нім. Arthur Julius Gütt
Народився 17 серпня 1891(1891-08-17)
Міхалово, Ґміна Суш, Ілавський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща
Помер 2 березня 1949(1949-03-02) (57 років)
Штаде, Нижня Саксонія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність лікар, racial hygienist, racial theorist, письменник-документаліст
Галузь медицина[1] і race theoryd[1]
Науковий ступінь доктор медицини[2]
Знання мов німецька[3][1]
Учасник Перша світова війна
Членство СС[4]
Військове звання  Бригадефюрер СС
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[4] і Німецька народна партія свободиd
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Біографія ред.

Син землевласника. В 1911-14 роках вивчав медицину. Учасник Першої світової війни. В листопаді 1914 року взятий в полон російськими військами, до грудня 1916 року утримувався в Сибіру. З грудня 1918 року працював практикуючим лікарем. Брав активну участь у політичному житті. З 1923 по 1925 рік — співзасновник і керівник Німецької народної партії свободи в Лабіау.

На початку 30-х років вступив в НСДАП, потім повторно в листопаді 1932 року (квиток № 1325 846). В 1933 році — міністерський радник в Імперському міністерстві внутрішніх справ. 9 листопада 1933 вступив в СС (квиток № 85 924). В 1935 році отримав ранг міністерського директора і призначений начальником департаменту народного здоров'я Імперського міністерства внутрішніх справ. З червня 1935 року — начальник управління політики народонаселення і спадкового здоров'я в Особистому штабі рейхсфюрера СС. В 1936 році Гютт став членом Національного комітету із захисту німецької крові і організації Лебенсборн. Гютт твердо вірив в арійську перевагу і необхідність дотримання расової чистоти.

З 1 липня 1937 року — начальник Управління з питань генеалогії (VIII Amt) в Головному управлінні СС з питань раси і поселення. 6 вересня 1939 року залишив пост в міністерстві внутрішніх справ, отримав ранг статс-секретаря у відставці і став президентом Академії громадського здоров'я. 9 листопада 1944 року був зарахований в Штаб рейхсфюрера СС. Після війни на короткий час був інтернований, потім звільнений.

Сім'я ред.

Був одружений, мав шістьох синів і дочку.

Звання ред.

Нагороди ред.

Бібліографія ред.

 
Титульна сторінка Закону про запобігання спадково хворим нащадкам від 14 липня 1933 року, співавтором якого був Гютт.

Автор численних статей і книг про расову чистоту.

  • Die einfachen und kombinierten Lähmungen des Nervus recurrens, in: Zeitschrift für Laryngologie, Bd. 8 (1919), S. 511–545
  • Vorwort zu Otto Helmut: Volk in Gefahr – Der Geburtenrückgang und seine Folgen für Deutschlands Zukunft, Lehmann, München 1933
  • Die Bedeutung von Blut und Boden für das deutsche Volk, Reichsdruckerei, Berlin 1933
  • mit Ernst Rüdin und Falk Ruttke (Bearbeiter, Erläuterungen): Gesetz zur Verhütung erbkranken Nachwuchses vom 14. Juli 1933. Mit Auszug aus dem Gesetz gegen gefährliche Gewohnheitsverbrecher und über Maßregeln der Sicherung und Besserung vom 24. November 1933, Lehmann, München 1934
  • Dienst an der Rasse als Aufgabe der Staatspolitik, Junker und Dünnhaupt, Berlin 1934 (erschien 1938 in 2. Aufl.), PDF
  • Ausmerzung krankhafter Erbanlagen – Eine Übersicht über das Erbkrankheitsgesetz mit den Texten, Beyer, Langensalza 1934; 2. Auflage: Verhütung krankhafter Erbanlagen – Eine Übersicht über das Erbkrankheitsgesetz mit Texten, 1934
  • Rasse und Familie als sittlich-politische Zelle des Volkstums, in: „Deutscher Geist – Kulturdokumente der Gegenwart“, Zweiter Jahresband 1935
  • Aufbau und Aufgaben des Reichsausschusses für Volksgesundheitsdienst beim Reichs- und Preußischen Ministerium des Innern, Reichsdruckerei, Berlin 1935
  • Leibesübungen im Dienst der Rassenpflege, Beyer, Langensalza 1935; 2. Auflage 1936
  • Der Aufbau des Gesundheitswesens im Dritten Reich, Junker & Dünnhaupt, Berlin 1935; 3., überarbeitete Auflage 1937; 4., überarbeitete Auflage 1938
  • mit Erich Moebius: Der öffentliche Gesundheitsdienst, Heymann, Berlin 1935
  • Einführung zu Der öffentliche Gesundheitsdienst – Textausgabe des Gesetzes über die Vereinheitlichung des Gesundheitswesens vom 3. Juli 1934 nebst Durchführungsverordnungen, Reichsgebührenordnung und Erläuterungserlassen, Heymann, Berlin 1935; 2., völlig neu bearbeitete Auflage: Der öffentliche Gesundheitsdienst: Erläuterungen zum Gesetz über die Vereinheitlichung des Gesundheitswesens vom 3. Juli 1934 nebst Durchführungsverordnungen, Gebührenordnungen und Anhängen mit Erlassen, 1939
  • Bevölkerungs- und Rassenpolitik, Spaeth & Linde, Berlin 1935; 2., neubearb. Auflage 1938
  • Der Amtsarzt – Ein Nachschlagewerk für Medizinal- und Verwaltungsbeamte, Fischer, Jena 1936
  • mit Wilhelm Frick: Nordisches Gedankengut im Dritten Reich – 3 Vorträge, Lehmann, München 1936 (darin von Arthur Gütt: Gesundheits- und Ehegesetzgebung im Dritten Reich sowie Aufartung durch Familienpflege)
  • mit Herbert Linden und Franz Massfeller: Blutschutz- und Ehegesundheitsgesetz – Gesetz zum Schutze des deutschen Blutes und der deutschen Ehre und Gesetz zum Schutze der Erbgesundheit des deutschen Volkes nebst Durchführungsverordnungen sowie einschlägigen Bestimmungen, Lehmann, München 1936
  • als Herausgeber: Handbuch der Erbkrankheiten, 6 Bände, Thieme, Leipzig 1937–1942, redigiert von Ernst Rüdin; Beiträge von Berthold Kihn („Schizophrenie“), Hans Heinze („Irresein“), Max Schwarz (HNO); Fred Dubitscher („Asoziale“, „Schwachsinn“); Max Bücklers (Augen) und Klaus Conrad („Fallsucht“)
  • Die Rassenpflege im Dritten Reich, Vortrag, Hanseatische Verlagsanstalt, Hamburg 1940/41

Література ред.

  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-05091-2.
  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124419747 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. ↑ а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артур_Гютт&oldid=38202107