Артур Вірендель
Артур Вірендель (нід. Arthur Vierendeel; 10 квітня 1852, Левен — 8 листопада 1940, Уккел) — бельгійський інженер. Вірендель відомий своїми проєктами мостів та названою на його честь мостовою конструкцією «балка (ферма) Віренделя».
| Артур Вірендель | |
|---|---|
 | |
| Прізвисько | Arthur[1] |
| Народився |
10 квітня 1852[2][3][1] Левен, округ Левенd, Брабант[d], Бельгія[1] |
| Помер |
8 листопада 1940[2][3][1] (88 років) Уккел, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія[1] |
| Країна |
 Бельгія |
| Діяльність | інженер, інженер-будівельник |
| Галузь | архітектура[4] і будівництво[d][4] |
| Alma mater | Левенський католицький університет (1835—1968) |
Життєпис ред.
Артур Вірендель уроджений як Жуль Артур Меньє, після другого шлюбу його матері у віці п'яти років отримав прізвище Вірендель. У 1874 році закінчив Спеціальну школу цивільного будівництва, мистецтва і виробництва та гірничої промисловості (фр. Ecoles Spéciales de Génie Civil, des Arts et Manufactures et des Mines Католицького університету в Левені. З 1876 по 1885 рік він працював на сталеливарному заводі «Ateliers Nicaise et Delcuve» у місті Ла-Лув'єр.
У 1877 році за його проєктом споруджено сталеву конструкцію Королівського цирку в Брюсселі. Це була настільки легка, тонка та смілива сталева каркасна конструкція, що спочатку виникала підозра щодо її стійкості. Тому цілий полк солдат мав перевірити тримкість конструкції до затвердження проєкту. У 1885 році він став головним інженером і технічним директором провінції Західна Фландрія. Серед іншого, він був відповідальний в адміністрації за розбудову мережі доріг.
З 1889 по 1935 рік він обіймав посаду професора та лектора у Спеціальній школі Левенського католицького університету з дисциплін опір матеріалів, проєктування конструкцій та історія архітектури[5]. У 1889 році він опублікував роботу з інженерії конструкцій, а в 1896 році отримав Королівську премію (Prix du Roi) за свої сталеві конструкції та роботу «La construction architecturale en fonte en fer et en acier» (Архітектурне будівництво з чавуну та сталі).
У 1896 році він розробив мостову конструкцію, відому як «ферма Віренделя»[6] і отримав на неї патент. Він побудував перший міст такої конструкції у 1896/97 для Брюссельської Всесвітньої виставки (з прогоном у 31,5 м) у Тервюрені власним коштом й навантажив його до руйнування, щоб перевірити відповідність між теорією і практикою. У результаті з цією балкою побудовано безліч мостів, особливо для бельгійських державних залізниць, а також у всьому світі (перший міст у США з цією системою в 1900 році). Раннім мостом 1902 року був міст через річку Шельда в Авельгемі[en].
Однак йому довелося боротися за свої інновації; професійний світ (включаючи Отто Мора і Франца Чеха) спочатку відреагував суперечливо. Наприклад, у 1912 році в журналі «Der Eisenbau» точилися жваві дебати. Численні його статті з аналізу статики конструкцій на початку 20 століття також сприяли розвитку метод можливих переміщень як одного з варіаційних принципів теоретичної механіки[7].
Вірендель також зробив значний внесок у дослідження стійкості стиснутих стрижнів, вантажопідйомності сталевих елементів при розтягувальному навантаженні та розрахунок фундаментів. Він закінчив свою активну діяльність технічним директором провінції Західна Фландрія у 1927 році. Його остання публікація, останнє видання його праці з будівельної інженерії, побачило світ 1935 році.
Артур Вірендель помер у 1940 році в місті Уккел.
Проєкти споруд ред.
- Будівля Королівського цирку у Брюсселі (1877; знесено бл. 1947)
- Сталева башня церкви Дадізееле (1890)
- Випробувальний міст з прогоном 31,5 м у Тервюрені (1898 р.) для міжнародної виставки в Брюсселі
- Читальна зала Національної бібліотеки у Парижі
Основні праці ред.
- L'architecture métallique au XIXe siècle et l'exposition de 1889 à Paris. Ramlot, Brüssel 1890.
- Stabilité des Constructions (8 Bände). Hrsg. von A. Uystpruyst. Louvain / Paris 1901—1920.
- La construction architecturale en fonte, fer et acier par Arthur Vierendeel (Text- und Tafelband). Louvain und Paris 1902 (Digitalisat, Biblioteca Digital Hispánica)
- Esquisse d'une histoire de la technique (2 Bände). 1921.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е https://www.odis.be/lnk/PS_99869
- ↑ а б в ODIS — 2003.
- ↑ а б в Verpoest L. Vierendeel [Meunier], (Jules-)Arthur // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T089379
- ↑ а б http://www.odis.be/lnk/PS_99869
- ↑ Karl-Eugen Kurrer (2002). Geschichte der Baustatik. Ernst & Sohn. с. 494. ISBN 9783433016411. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Термін «ферма» строго не відповідає цій мостовій конструкції. За способом сприйняття навантаження вона належить до рамних конструкцій
- ↑ Kurrer, History of the theory of structures, 2008, p. 770.
Джерела ред.
- Karl-Eugen Kurrer[de] The History of the Theory of Structures. Searching for Equilibrium/ — Ernst & Sohn[de], 2018. — S. 802ff und S. 1073 (Biografie), ISBN 978-3-433-03229-9.
- P. Radelet-de-Grave]] Arthur Vierendeel (1852—1940), pour une architecture du fer // A. Becchi, M. Corradi, F. Foce, O. Pedemonte (Hrsg.), Towards a history of construction, S. 417—435, Birkhäuser Verlag[en], 2002.
- Isaac López César, Javier Estévez Cimadevila Representing structure. Reflections on the work of Arthur Vierendeel «La construction architecturale en fonte, fer et acier». — Inicio, Band 22, 2017, Nr. 29 (Polytechnische Universität Valencia), doi:10.4995/ega.2017.7350
- Koen Verswijver, Ronald De Meyer, Rudi Denys, Emiel De Kooning The Writings of Belgian Engineer Arthur Vierendeel (1852—1940): Homo Universalis or Contemporary Propagandist? [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.] (PDF) // Karl-Eugen Kurrer, Вернер Лоренц[en], Volker Wetzk (Hrsg.) Proceedings of the Third International Congress on Construction History. Neunplus, Berlin 2009. — S. 1463—1470 — ISBN 978-3-936033-31-1.
Посилання ред.
- d001416 в базі Structurae
- Vierendeel [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Ingenieurporträt: (Jules) Arthur Vierendeel (PDF; 144 kB)