Артуро Умберто Ільїя
Арту́ро Умбе́рто І́льїя (ісп. Arturo Umberto Illia; 4 серпня 1900 — 18 січня 1983) — аргентинський лікар і політик, президент Аргентини з 12 жовтня 1963 по 28 червня 1966 року.
Артуро Умберто Ільїя | |
---|---|
ісп. Arturo Umberto Illia Francesconi | |
![]() | |
Президент Аргентини | |
12 жовтня 1963 — 28 червня 1966 | |
Віцепрезидент | Карлос Умберто Перетте |
Попередник | Хосе Марія Гідо |
Наступник | Хуан Карлос Онганіа |
Депутат | |
20 квітня 1948 — 30 квітня 1952 | |
Віце-губернатор провінції Кордова | |
17 червня 1940 — 19 червня 1943 | |
Попередник | Алехандро Гальярдо |
Наступник | Асіс Рамон |
Народився | 4 серпня 1900[1][2][3] Пергаміно, Буенос-Айрес, Аргентина[2] |
Помер | 18 січня 1983[1][2][3] (82 роки) Кордова, Аргентина[2] |
Похований | Mausoleum of the Fallen in the Revolution of 1890d |
Відомий як | лікар, політик |
Країна | Аргентина |
Alma mater | Університет Буенос-Айреса |
Політична партія | радикальний громадянський союз |
Батько | Martín Illiad |
У шлюбі з | Сильвія Ельвіра Марторелл де Ільїя (1939–1966) |
Професія | лікар |
Нагороди | |
![]() | |
![]() | |
Ранні роки
ред.Артуро Умберто Ільїя народився 4 серпня 1900 року у Пергаміно, Буенос-Айрес, у родині італійських іммігрантів з Ломбардії Емми Францесконі у Мартіна Ільїя.
У 1918 році вступив до медичної школи Університету Буенос-Айреса. Того ж року він приєднався до руху за реформу університетів Аргентини (Reforma Universitaria), який виник у місті Кордова, й заклав базу для вільної, відкритої та публічної освітньої системи під менш активним впливом католицької церкви.
У ході медичних досліджень Ільїя починає працювати в лікарні Сан-Хуан де Діос у місті Ла-Плата, й у 1927 році отримав диплом.
У 1928 році він зустрівся з президентом Іполіто Ірігоєном, давнім лідером центристської партії Громадянський радикальний союз, й першим вільно обраним президентом Аргентини. Ільїя запропонував йому свої послуги як лікар, та Ірігоєн, у свою чергу, запропонував йому пост медичного представника у будь-якій частині країни. Приставши на цю пропозицію, Ільїя вирішив переїхати до мальовничого Крус-дель-Ехе у провінції Кордова. Він працював там з 1929 до 1963 року, за винятком трьох років (1940–1943), коли він був віце-губернатором провінції.
15 лютого 1939 року він одружився з Сильвією Ельвірою Марторель.
Політична діяльність
ред.Артуро Ільїя став членом Громадянського радикального союзу, коли сягнув повноліття, у 1918 році, під сильним впливом радикально налаштованих батька і його брата. Того ж року він вступив до університету.
З 1929 року, після переїзду в Крус-дель-Ехе, він розпочав активну політичну діяльність, яку він суміщав з професійною. У 1935 році його було обрано сенатором провінційного департаменту Крус-дель-Ехе під час виборів, які відбулись 17 листопада.
На виборах 10 березня 1940 року його було обрано на пост віце-губернатора провінції Кордова. Ільїя займав цей пост до встановлення у країні диктатури Педро Раміреса у 1943 році.
Президентські вибори 1963 року
ред.Після падіння популістського уряду Хуана Перона у 1955 році Аргентину охопив тривалий період політичної нестабільності. У цей період армія мала великий вплив на політику країни, та, попри це вибори все одно відбулись. З 1955 до 1963 року у країні змінилось п'ять президентів, з яких тільки один був демократично обраний: Артуро Фрондісі, який керував країною з 1 травня 1958 року, поки його не було скинуто 29 березня 1962 року в результаті військового перевороту.
Після падіння Фрондісі голова Сенату Хосе Марія Гвідо стає тимчасовим президентом країни, починає процес «нормалізації», який у підсумку призводить до нових виборів, що відбулись 7 липня 1963 року.
31 липня 1963 року Ільїя за підтримки трьох центристських партій був обраний президентом Аргентини.
Артуро Ільїя вступив у посаду президента 12 жовтня 1963 року. На цьому посту він провадить помірковану політику. Був скинутий 28 червня 1966 року військовим переворотом, який став відомим під назвою Аргентинська революція.
Примітки
ред.Посилання
ред.- Біографія [Архівовано 3 липня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.todo-argentina.net/historia/civmil/illia/index.html [Архівовано 10 лютого 2011 у Wayback Machine.]