Арту́ро Оно́фрі (італ. Arturo Onofri; нар. 15 вересня 1885, Рим — пом. 25 грудня 1928, Рим) — відомий італійський поет і художник. Експресіоніст.

Арту́ро Оно́фрі
італ. Arturo Onofri
Народився 15 вересня 1885(1885-09-15)
Рим
Помер 25 грудня 1928(1928-12-25) (43 роки)
Рим
Громадянство Італія Італія
Національність італієць
Діяльність поет, письменник, літературний критик
Знання мов італійська[1]
Діти Fabrizio Onofrid

Біографія ред.

Народився в Римі 15 вересня 1885 р., де прожив аж ​​до своєї смерті. Після закінчення середньої школи працювам клерком в Червоному Хресті. Ще з дитинства присвятив себе літературній діяльності. Від шлюбу з Біс Сінібальді, в 1916 році, народились сини Джордж і Фабріціо Онофрі.

Поезія ред.

  • 1907: Лірика / Liriche, Roma, Vita letteraria
  • 1908: Трагічні вірші / Poemi tragici, Roma, Vita letteraria
  • 1909: Пісні оазису / Canti delle oasi, Roma, Vita letteraria
  • 1912: Невдоволення / Disamore, Roma, Vita letteraria
  • 1914: Лірика / Liriche, Napoli, Ricciardi
  • 1917: Оркестри / Orchestrine, Milano, La Diana
  • 1921: Аріозо / Arioso, Roma, Bragaglia
  • 1924: Смерч Ардженто / Le trombe d'argento, Lanciano, Carabba
  • 1927: Бездуховність / Terrestrità del sole, Firenze, Vallecchi
  • 1928: Перемога дракона! / Vincere il drago!, Torino, Ribet
  • 1929: Подібно мелодії, що зупинилась у часі / Simili a melodie rapprese in mondo, Roma, Al tempio della Fortuna
  • 1930: Повертається у космос / Zolla ritorna cosmo, Torino, Buratti
  • 1932: Звуки Грааля / Suoni del graal, Roma, Al Tempio della Fortuna
  • 1935: Відкриття квітки / Aprirsi fiore, Torino, Gambino

Література ред.

  • Alfio Vecchio, Arturo Onofri negli scritti critico-estetici inediti, Bergamo, Minerva Italica, 1978.
  • Maura Del Serra, Onofri o l'entropia del sacro, in «Italyan Filolojisi», 14, 1984, pp. 63-66.


Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.