Варгафтік Артем Михайлович
Артем Михайлович Варгафтік (нар. 2 липня 1971, Москва[1]) — російський віолончеліст, музичний педагог, критик, радіо і телеведучий, популяризатор академічної музики[2].
| Артем Михайлович Варгафтік | |
|---|---|
| Артём Михайлович Варгафтик | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 липня 1971 (52 роки) |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Професії | віолончеліст |
| Освіта | Російська академія музики імені Гнесіних |
| Інструменти | віолончель |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився 2 липня 1971 року у Москві. Син хіміка Михайла Натановича Варгафтіка, онук теплофізика Натана Борисовича Варгафтіка[2].
Закінчив Академічне музичне училище при Московській консерваторії та Російську академію музики ім. Гнесіних за класом віолончелі та аспірантуру Московської консерваторії по кафедрі історії та теорії виконавства (1998). Грав на віолончелі в кількох оркестрах: Філармонія націй (диригент Ю. Франц), Московія (диригент Е. Грач), Молода Росія (диригент М. Горенштейн)[2]. З 1997 року – викладач історії віолончельного мистецтва, а також музичної журналістики у РАМ ім. Гнєсіних[2].
У 1994 - 2003 роках - музичний оглядач радіостанції "Ехо Москви" [3], з 2004 - ведучий програми "Спірна музика" на радіостанції "Маяк". У 2005 році програма «Спірна музика» була удостоєна премії «Радіоманія»[4][2]. З 2019 року також співпрацює з радіостанцією «Радіо Росії». На даному радіо та радіо «Культура» веде програми «Музична подорож», «Хіт-парад з Артемом Варгафтиком», «Опера та життя», а також «Сильне враження»[5][2].
З 1996 року — провідний програм, присвячених класичній музиці, на телебаченні: програма «Сад культури» на Російському телебаченні, цикл передач про Ріхарда Вагнера на каналі «ТВ Центр» під назвою «Мерзавець», програми «Партитури не горять» та «Оркєстрова яма» на телеканалі «Культура»; музичний оглядач програм «Положення речей» та «Тим часом» (телеканал «Культура»)[3]. Двічі Лауреат російської телевізійної премії «ТЕФІ». У 2003 році лауреатом премії «ТЕФІ» у номінації «Музична програма» стала телепрограма «Оркестрова яма» каналу «Культура», причому спочатку було оголошено про перемогу «Фабрики зірок-2» «Першого каналу», але потім президент Міжнародної академії Анатолій Лисенко випустив заяву, що підрахунок голосів було здійснено невірно[6]. У 2004 році програма "Партитури не горять" знову отримала "ТЕФІ" у номінації "Музична програма" [2].
З 2007 року розпочалася активна співпраця Артема Варгафтика з Московською філармонією. У Камерному залі філармонії було презентовано його авторський проект «Популярна музична енциклопедія», він став автором і ведучим циклом «Історія одного шедевра», а також ведучим концертів проекту «Мама, я меломан»[2]. Крім того, співпрацював зі Свердловською філармонією, а також із Московським міжнародним Будинком музики та іншими російськими філармоніями[2].
Публікації ред.
- Партитури також не горять. - М: Класика-XXI, 2006. - 336 стор. - 3000 прим. ISBN 5-89817-158-4 .
- Секрети великих композиторів - М: Видавництво АСТ, 2021. ISBN 978-5-17-136457-1
Примітки ред.
- ↑ Медушевская, З. (15 квітня 2015). Музыка на слова. Артём Варгафтик о классике и попсе. Аргументы и факты № 16. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
Артём Варгафтик родился в Москве 2 июля 1971 года.
- ↑ а б в г д е ж и к Артему Варгафтику — 50. Музыкальное обозрение (рос.). 1 липня 2021. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ а б Пульсон, Клариса (23 липня 2003). Музыка для юзеров. Огонёк № 26. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|accessyear=(можливо,|access-date=?) (довідка) - ↑ "Радиомания-2005": Финал. OnAir.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ Артём Варгафтик. Российский музыкальный критик и телеведущий. radiorus.ru. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ ТЭФИ-2003 вручили неправильно. Lenta.RU (рос.). Процитовано 9 березня 2022.