Арон Еліс Траундарсон

ісландський футболіст
Заголовок цієї статті — це ісландське ім'я, де Арон — особове ім'я, а Траундарсон — ім'я по батькові.

Арон Еліс Траундарсон (ісл. Aron Elís Þrándarson, нар. 10 листопада 1994, Рейк'явік, Ісландія) — ісландський футболіст, центральний півзахисник данського клубу «Оденсе» та національної збірної Ісландії.

Ф
Арон Траундарсон
Особисті дані
Повне ім'я Арон Еліс Траундарсон
Народження 10 листопада 1994(1994-11-10) (29 років)
  Рейк'явік, Ісландія
Зріст 183 см
Вага 73 кг
Громадянство Ісландія Ісландія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Данія «Оденсе»
Номер 19
Юнацькі клуби
Ісландія «Вікінгур» (Рейк'явік)
Професіональні клуби*
Роки клуб І (г)
2011–2014 Ісландія «Вікінгур» (Рейк'явік) 54 (22)
2015–2019 Норвегія «Олесунн» 124 (18)
2020– Данія «Оденсе» 39 (2)
Національна збірна**
Роки збірна І (г)
2010 Ісландія Ісландія (U-16) 4 (0)
2010–2011 Ісландія Ісландія (U-17) 5 (0)
2011 Ісландія Ісландія (U-18) 3 (0)
2011–2012 Ісландія Ісландія (U-19) 6 (1)
2014–2016 Ісландія Ісландія (U-21) 14 (2)
2016– Ісландія Ісландія 6 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 липня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 22 липня 2021.

Клубна кар'єра ред.

Арон Еліс є вихованцем столичного клубу «Вікінгур». У цьому клубі він і дебютував на професійному рівні у 2011 році.

Після закінчення сезону 2014 року футболіст підписав трирічний контракт з норвезьким клубом «Олесунн».[1] Перші матчі у складі нового клубу Арон Еліс зіграв у червні 2015 року.[2] Провівши в Норвегії чотири сезони і зігравши за «Олесунн» понад 100 матчів, у 2020 році Арон Еліс перейшов до данського «Оденсе» на правах вільного агента.[3] Контракт підписаний на 3,5 роки.

Збірна ред.

З 2010 року Арон Еліс викликався у юнацькі збірні Ісландії різних вікових категорій. 31 січня 2016 року у матчі проти команди США відбувся дебют Арона у національній збірній Ісландії.[4]

Титули і досягнення ред.

«Вікінгур»: 2023
«Вікінгур»: 2023
«Вікінгур»: 2024

Примітки ред.

Посилання ред.