Арнон Грюнберг
| Арнон Грюнберг | ||||
|---|---|---|---|---|
| нід. Arnon Grunberg | ||||
 Арнон Грюнберг, травень 2009 | ||||
| Псевдонім | Марек ван дер Ягт | |||
| Народився | 22 лютого 1971 (53 роки) Амстердам, Нідерланди | |||
| Громадянство |  Нідерланди | |||
| Національність | нідерландець | |||
| Діяльність | прозаїк, поет і драматург | |||
| Alma mater | Vossius Gymnasiumd | |||
| Мова творів | нідерландська | |||
| Роки активності | 1993 — тепер. час | |||
| Жанр | романи, новели, п'єси | |||
| Magnum opus | Q57306255? і The Asylum Seekerd | |||
| Мати | Hannelore Grünberg-Kleind | |||
| Автограф |  | |||
| Премії | премія Константина Гюйгенса (2009) | |||
| Сайт: arnongrunberg.com | ||||
|
| ||||
 Арнон Грюнберг у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Арнон Грюнберг (нід. Arnon Grunberg, псевдонім — Марек ван дер Ягт; *22 лютого 1971, Амстердам, Нідерланди) — нідерландський прозаїк, поет і драматург, автор переважно романів і новел, також п'єс; одне з найяскравіших імен у сучасній нідерландській літературі. Живе і працює в Нью-Йорку (США).
З життя і творчості
ред.Арнон Грюнберг — амстердамець (народився 22 лютого 1971 року).
Був виключений з гімназії як асоціальний елемент. Змінив безліч занять — працював помічником в аптеці, мийником посуду. Писав п'єси на замовлення. Знімався в кіно (дебютував в короткометражній стрічці нідерландського режисера Сайруса Фріша «П... Марії», 1989).
Створив видавництво Казимир, що спеціалізується на німецькій літературі «авторів неарійського походження».
У літературі дебютував у 23-річному віці. Його перший роман «Сірі понеділки» (1994) отримав премію за літературний дебют і був перекладений 11-ма мовами. Ту ж премію здобув роман «Історія моєї лисини» (2000), опублікований Грюнбергом під псевдонімом Марек ван дер Ягт. Великим успіхом користувалися і наступні книжки письменника, також перекладені на багато мов.
Арнон Грюнберг публікує романи, новели, есе, пише драми та кіносценарії, працює журналістом (співробітник газети «НРК-Ганделсблад»), виступає на радіо і телебаченні, веде блог в Інтернет-журналі «Світ без кордонів» і власний сайт.
Від 1995 року живе і працює в Нью-Йорку (США).
Удостоєний багатьох літературних нагород. У 2009 році отримав найбільшу нідерландську премію Константина Гюйгенса за сукупністю творчості.
Ряд новел Грюнберга у перекладах українською Ярослава Довгополого були надруковані у книжці «Навіщо писати ? Антологія нідерландської прози.» (2005, К.: «Юніверс»).
Вибрана бібліографія
ред.- Blauwe maandagen / «Сірі понеділки» (1994);
- Figuranten / «Статисти» (1997);
- De heilige Antonio / «Святий Антоній» (1998);
- Fantoompijn / «Фантомний біль» (2000);
- De geschiedenis van mijn kaalheid / «Історія моєї лисини» (2000, під псевдонімом Марек ван дер Ягт);
- De Mensheid zij geprezen, Lof der Zotheid 2001 / «Хвала людству, хвала глупоті, рік 2001» (2001);
- Gstaad 95-98 / «Гстад, 95-98» (2002, під псевдонімом Марек ван дер Ягт);
- De asielzoeker / «У пошуках притулку» (2003);
- De joodse messias. Grote jiddische roman / «Юдейський месія. Великий єврейський роман» (2004);
- Tirza / «Тірза» (2006, екранізований у 2010)
- Onze oom / «Наш дядечко» (2008).
Джерела та посилання
ред.- Офіційний вебсайт Арнона Грюнберга [Архівовано 10 лютого 2011 у Wayback Machine.] (нід.)
- Арнон Грюнберг [Архівовано 10 листопада 2011 у Wayback Machine.] на www.dbnl.org (цифрова бібліотека нідерландської літератури) [Архівовано 12 лютого 2009 у Wayback Machine.] (нід.)
- Довідки про авторів // Навіщо писати ? Антологія нідерландської прози. (упорядкування і переклад Я. Довгополого), К.: «Юніверс», 2005, стор. 416
- Vullings J. Profiel Arnon Grunberg. Amsterdam: Vrij Nederland, 2007 (нід.)
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.