Аренга цейлонська

вид птахів
Аренга цейлонська
Цейлонська аренга (самець)
Цейлонська аренга (самець)
Цейлонська аренга (самиця)
Цейлонська аренга (самиця)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Аренга (Myophonus)
Вид: Аренга цейлонська
Myophonus blighi
(Holdsworth, 1872)
Жовтим — ареал виду
Жовтим — ареал виду
Посилання
Вікісховище: Myophonus blighi
Віківиди: Myophonus blighi
ITIS: 916140
МСОП: 22708292

Аре́нга цейлонська[2] (Myophonus blighi) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Шрі-Ланки.

Цейлонські аренги

Опис

ред.

Довжина птаха становить 20 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають темно-синє забарвлення, голова і спина тьмяніші. На плечах і на обличчі яскраві металево-блискучі сині плямки. Забарвлення самиць переважно коричневе, горло і груди рудуваті, на плечах блискучі сині плямки.

Поширення і екологія

ред.

Цейлонські аренги є ендеміками нагір'я Центральної Шрі-Ланки. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, поблизу річок і струмків, часто в ущелинах і каньйонах. Зустрічаються на висоті понад 900 м над рівнем моря.

Поведінка

ред.

Цейлонські аренги живляться безхребетними, дрібними хребетними і ягодами. Сезон розмноження триває з січня по травень, іноді також у вересні. Чашоподібне гніздо розміщується в розщелинах скель або дерев поблизу зі струмками і водоспадами, в кладці 1-2 яйця.

Збереження

ред.

МСОП класифікує цей вид як такий, що знаходиться під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція цейлонських аренг становить від 600 до 1700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

ред.
  1. BirdLife International (2016). Myophonus blighi. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.

Джерела

ред.

Посилання

ред.