Аргіродерма

Аргіродерма (Argyroderma N.E.Br.) — рід багаторічних високосукулентних рослин з родини аїзових (Aizoaceae).

Етимлогія

Ця назва походить від двох грецьких слів: argyros — «срібний» і derma — «шкіра», що натякає на сріблястий відтінок листя цієї рослини.

Рід був описаний англійським ботаніком Ніколасом Брауном в 1922 році.

Argyroderma testiculum

Argyroderma roseum

Морфологічні ознаки

Рослини одиночні або утворюють дернини. На одному пагоні хрестоподібно розташовані по 2 — 4 листки. Листкові пластинки короткі, товсті, часто яйцеподібні, 2 — 3 см в діаметрі. Верхня сторона листка — плоска або трохи опукла, нижня — сильно опукла, біля основи листки часто до половини зростаються. Листя — вапняно-зелені, або сіро-зелені. Квітки — одиночні, сидячі або на коротких квітконіжках, жовті, рожеві, інколи білі. Цвітуть у листопаді. Після цвітіння старі листя поступово відмирають, і починає утворюватися нова пара листя. Молоді рослини зацвітають на 3 — 4-1 рік.

В природі зазвичай ростуть невеликими групами, що містять 8-12 рослин.

Догляд та утримання

Аргіродермам необхідний дуже пухкий субстрат з мінімальним вмістом органіки. Оптимальна суміш листової, дернової землі, грубозернистого піску в співвідношенні 1:0,5:1. Повинен бути організований хороший дренаж, тому що при застої води рослини легко втрачають коріння. Цим рослинам потрібно надати максимум світла з великою кількістю сонячних променів. Поливати їх слід акуратно. При перезволоженні швидко загнивають. Взимку утримують без поливу при температурі 12-15 °С.

Розмножують переважно насінням.

В кімнатній культурі найчастіше зустрічається Аргіродерма рожева (Argyroderma roseum — синонім Argyroderma delaetii).

Поширення

Відомий 61 вид цих рослин, які поширені у Капській провінції (Малий Намакваленд), де вони ростуть на кам'янистих і піщаних ґрунтах серед уламків кварца. Своєрідний камуфляж дозволяє аргіродермам залишатися непомітними в таких місцях.

Джерела

• Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
• Владимир Хрипко (05.05.2011). Argyroderma (Аргиродерма). Украинский сайт о кактусах и кактусоводах. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 24.12.2017. (рос.)
• Рой Маккалистер. Литопсы и другие живые камни. — Санкт-Петербург, Москва : СЗКЭО Кристалл, Оникс, 2006. — 128 с. — ISBN 5-9603-0037-0.
• Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург : ООО «СЗКЭО Кристалл», 2007. — 208 с. — ISBN 978-9603-0061-2.

Література

• H.E.K Hartmann (ed.). Illustrated Handbook of Succulent Plants: Aizoaceae, vol. 1 (A-E). Berlin: Springer-Verlag, 2001. ISBN 3540416919. (англ.)
• E. J. van Jaarsveld & U. de Villiers Pienaar. Вігі (Мезембріантемові), перлини Вельду = Vygies, Gems of the Veld. — Venegono Superiore (Венегоно-Суперіоре) : Cactus & Co. libri, 2000. — С. 41-45. — ISBN 88-900511-0-8 (італ.), (англ.).

Посилання

• Аргиродерма // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 50. — 224 с.
• http://www.theplantlist.org/browse/A/Aizoaceae/Argyroderma/ [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.]
• Argyroderma на сайті «Desert-tropicals» [Архівовано 16 травня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
• Argyroderma на сайті Germplasm Resources Information Network (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
• Argyroderma на сайті «Check PlantSystematics.org» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
• http://www.tropicos.org/Name/40019255 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&id=188288 [Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Український сайт про кактуси та кактусистів(рос.)