Арнаутський діалект
Арнаутський діалект (Арванітська мова) — один з діалектів албанської мови, на якому традиційно говорять арнаути Греції. У той час як всі лінгвісти одностайно вважають Арнаутську мову діалектом албанської, самі арнаути часто вважають себе греками і термін «албанський» до своєї мови не додають, вважаючи, що це ставить під сумнів їх грецьку ідентичність[1] .
Арванітська мова | |
---|---|
Arbёrisht, Αρbε̰ρίσ̈τ | |
Поширена в |
![]() |
Носії | 30000 — 140000 осіб |
Писемність | латинське письмо і грецька абетка |
Класифікація |
|
Належність | Греція |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | aat |
ХарактеристикиРедагувати
Арнаутський діалект розділяє багато рис з тоскським діалектом, на якому говорять у південній Албанії. Проте, він підпав під вплив грецької мови в області лексики і фонології. У той же час Арнаутський діалект зберіг деякі консервативні риси, які були втрачені тоскським діалектом. Наприклад, він зберіг в певних складах збігу, які були спрощені в сучасній албанській мові (Арнаутською gljuhё — мова, а в стандартній албанській gjuhё). Останнім часом лінгвісти помітили ознаки прискореного структурного зближення з грецькою мовою і структурного спрощення. Даний факт говорить про «виснаження мови», тобто вимирання мови.
ПрикладиРедагувати
Елементи граматикиРедагувати
Приклади граматики[2] :
ЗайменникиРедагувати
особисті займенники | пасивні займенники | |||
1Sg. | û | я | ími | мій |
2Sg. | ti | ти | íti | твій |
3Sg.m. | ái | він | atía | його |
3Sg.f. | ajó | вона | asája | її |
1Pl. | ne | ми | íni | наш |
2Pl. | ju | ви | júai | Ваш |
3Pl.m. | atá | вони (м. р.) | atíre | їх (м.) |
3Pl.f. | ató | вони (ж. р) | atíre | їх (ж.) |
Парадигми дієсловаРедагувати
дієслово МАТИ | дієслово БУТИ | |||||||
Pres. | Imperf. | Subj. Impf. | Subj. Perf. | Pres. | Imperf. | Subj. Impf. | Subj. Perf. | |
1Sg. | kam | keshë | të kem | të keshë | jam | jeshë | të jem | të jeshë |
2Sg. | ke | keshe | të kesh | të keshe | je | jeshe | të jesh | të jëshe |
3Sg. | ka | kish | të ket | të kish | ishtë, është | ish | të jet | të ish |
1Pl. | kemi | keshëm | të kemi | te keshëm | jemi | jeshëm | të jeshëm | të jeshëm |
2Pl. | kine | keshëtë | të kini | te keshëtë | jini | jeshëtë | të jeshëtë | të jeshëtë |
3Pl, | kanë | kishnë | të kenë | të kishnë | janë | ishnë | të jenë | të ishnë |
Порівняння з іншими формами албанськоїРедагувати
в порівнянні зі стандартною тоскською формою південної Албанії (другий рядок) і гегським діалектом (третій рядок).
Джерело: Η Καινή Διαθήκη στα Αρβανίτικα[3] |
Деякі загальні фразиРедагувати
Flet fare arbёrisht? — Ви говорите Арнаутською?
Flas shumё pak. — Я говорю дуже мало.
Je mirё? — Чи здоровий ти?
Jam shumё grazi. — Я здоровий.
Se ben, e mir? — Як ся маєш?
Si varene? Shum mir. — Як справи? Дуже добре, дякую.
Si ishtё on v? — Як твій батько?
Edhe u varene shum mir. — Він працює добре.
Thuai te faljtura. — Передавайте йому мої найкращі побажання.
Gruaja jote si ishtё? — А як щодо вашої дружини?
Si thuash tet eli, ro delat, te vemi nestrё presmё drju, mne mar pe telefon. — Скажи батькові, якщо він завтра піде рубати дрова, нехай покличе мене по телефону.
ПисемністьРедагувати
Для Арнаутського діалекту використовується як латинізований албанський алфавіт, так і алфавіт на основі грецького.[4][5]
Букви B b або Ƃ b, D d, а також Ȣ ȣ запозичені з латинського алфавіту.
Албанський грецький алфавіт — 1827—1858 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Α | Β | Π̇ | Γ | Ϝ | Δ | Δ̇ | Ε | Ε | Ζ | Η | Θ | Ι | Κ | Κ̇ | Λ | Λ̇ | Μ | Ν | Ν̇ | Ξ | Ο | Π | Ρ | Σ | Σ̈ | Τ | Υ | Φ | Χ | Χ̇ | Ψ | Ω |
α | β | π̇ | γ | ϝ | δ | δ̇ | ε | ε | ζ | η | θ | ι | κ | κ̇ | λ | λ̇ | μ | ν | ν̇ | ξ | ο | π | ρ | σ | σ̈ | τ | υ | φ | χ | χ̇ | ψ | ω |
Еквіваленти сучасного албанського алфавіту | ||||||||||||||||||||||||||||||||
a | v | b | g | g | dh | d | e | ë | z | i | th | i | k | q | l | lj | m | n | nj | ks | o | p | r | s | sh | t | y | f | h | h | ps | o |
Албанський грецький алфавіт — 1879 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Α | Β | Ƃ | Γ | Γ̇ | Δ | D | Ε | Ε | Ζ | Ζ̇ | Θ | Ι | Ϳ | Κ | Κ̇ | Λ | Λ̇ | Μ | Ν | Ν̇ | Ο | Π | Ρ | Ρ̇ | Σ | Σ̈ | Τ | Ȣ | Υ | Φ | Χ | ΤΣ | ΤΣ̈ | DΣ | DΣ̈ |
α | β | b | γ | γ̇ | δ | d | ε | ε | ζ | ζ̇ | θ | ι | ϳ | κ | κ̇ | λ | λ̇ | μ | ν | ν̇ | ο | π | ρ | ρ̇ | σ | σ̈ | τ | ȣ | υ | φ | χ | τσ | τσ̈ | dσ | dσ̈ |
Еквіваленти сучасного албанського алфавіту | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
a | v | b | g | g | dh | d | e | ë | z | z | th | i | j | k | q | l | lj | m | n | nj | o | p | r | r | s | sh | t | u | y | f | h | ts | tsh | ds | dsh |
Албанський грецький алфавіт — 1880 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Α | Β | B | Ϳ | Γ | Γ̇ | Γ̇ϳ | Δ | D | Ε | Ε | Ζ | Θ | Ι | Κ | Κϳ | Λ | Λϳ | Μ | Ν | Ν̇ | Νϳ | Ξ | Ο | Π | Ρ | Σ | Σ̇ | Σ̈ | Τ | Υ | Φ | Χ̇ | Χ |
α | β | b | ϳ | γ | γ̇ | γ̇ϳ | δ | d | ε | ε | ζ | θ | ι | κ | κϳ | λ | λϳ | μ | ν | ν̇ | νϳ | ξ | ο | π | ρ | σ | σ̇ | σ̈ | τ | υ | φ | χ̇ | χ |
Еквіваленти сучасного албанського алфавіту | |||||||||||||||||||||||||||||||||
a | v | b | j | g | g | gj | dh | d | e | ë | z | th | i | k | q | l | lj | m | n | nj | nj | ks | o | p | r | s | s | sh | t | y | f | h | h |
ПриміткиРедагувати
- ↑ GHM 1995 (англ.)
- ↑ ΑΡΒΑΝΙΤΙΚΟΣ ΣΥΝΔΕΣΜΟΣ ΕΛΛΑΔΟΣ(гр.)
- ↑ Cайт «Christus Rex» Архівовано 16 липень 2009 у Wayback Machine.(англ.)
- ↑ Albanesisch-Griechisch (нім.)
- ↑ Faulmann, Carl (1880). Das Buch der Schrift, Enthaltend die Schriftzeichen und Alphabete aller Zeiten und aller Völker des Erdkreises (Deutsch). Wien: Verlag der kaiserlich-königlichen Staatsdruckerei. с. 181—182.
ПосиланняРедагувати
- Ethnologue Languages Of The World | Albanian, Arvanitika (англ.)
- The Linguistic Construction of Self and Other in the case of an Arvanitika Speech Village in Greece . A Sociolinguistic Study (англ.)
- Η Καινή Διαθήκη Δίγλωττος τουτέστι Γραικική και Αλβανιτική (1827) (гр.)
- Η Καινή Διαθήκη Δίγλωττος τουτέστι Γραικική και Αλβανιτική (1858) (гр.)