Аратинга бразильський
| Аратинга бразильський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Eupsittula aurea (Gmelin, 1788)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus aureus Gmelin, 1788 Aratinga aurea (Gmelin, 1788) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Арати́нга бразильський[3] (Eupsittula aurea) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[4]. Мешкає в Південній Америці.
Опис ред.
_eating_Combretum_flowers_..._(28390193182).jpg)
_taking_off_..._-_Flickr_-_berniedup.jpg)
Довжина птаха становить 23-28 см, вага 75–95 г. Забарвлення переважно зелене. Лоб і передня частина тімені жовто-оранжеві, потилиця синя. Груди кремові, решта нижньої частини тіла жовтувато-зелена. Махові пера сині, блискучі, хвіст світло-зелений. Навколо очей жовтувато-оранжеві кільця. Дзьоб чорний, лапи сіруваті. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахми мають менш яскраве забарвлення, навколо очей у них кільця сіруватої голої шкіри.
Поширення і екологія ред.
Бразильські аратинги мешкають в центральній і східній Бразилії, на крайньому півдні Суринаму, на крайньому південному сході Перу (Мадре-де-Дьйос), в Болівії, Парагваї і північній Аргентині. Вони живуть на узліссях вологих рівнинних тропічних лісів, в саванах серрадо, в пальмових гаях, парках і савах. Зустрічаються парами або невеликими зграйками по 4-8 птахів, іноді зграями по 20-30 птахів, переважно на висоті до 600 м над рівнем моря. В кладці від 2 до 5 білих яєць. Інкубаційний період триває 21-26 днів, пташенята покидають гніздо через 50 днів після вилуплення.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Eupsittula aurea: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 29 червня 2022
- ↑ Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 329.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 червня 2022.
Джерела ред.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |