Арабо (Аракел Степанос)
Арабо (вірм. Արաբօ, справжнє ім'я Степанос Аракел Мхітарян (вірм. Ստեփանոս Առաքել Մխիթարեան, 1863—1893) — видатний діяч вірменського національно-визвольного руху, один з перших фідаїнів.
| Арабо | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | зах-вірм. Ստեփանոս Մխիթարեան |
| Псевдо | Արաբօ і Առաքել |
| Народився | 1863[1][2] Q16387094?[2] |
| Помер | 1893[1][2] Hınısd, Ерзурум, Османська імперія[1][2] ·загиблий у бою[1] |
| Країна | .svg){kind=small} Османська імперія |
| Національність | вірмени[1][2] |
| Діяльність | політик, громадський діяч |
| Знання мов | вірменська |
| Напрямок | Armenian national movementd |
Біографія
ред.Юні роки
ред.Майбутній фідаін народився у 1863 році в селі Куртер, Сасунського санджака, Бітлісского вилайету Османської імперії. При хрещенні він був названий ім'ям Аракел. Навчався у школі монастиря Аракелоц (Святих апостолів) в місті Муш.
Вибір шляху
ред.У 1880 р Аракел вступив до лав борців проти турецького деспотизму. Діяв у селах Сасуну, Мушу і Тарону, очолював збройні групи фідаїв. Його найближчими соратниками стали Геворг Чауш і Калшо Манукян. У 1882 р Аракела було заарештовано турецькою владою в селі Бердак, засуджено до 15 років ув'язнення, але він утік з в'язниці і відновив Гайдуцьку діяльність. У 1889 р Арабо вперше відвідав Російський Кавказ, a у 1892 р брав участь в I З'їзді Вірменського Революційного Союзу Дашнакцутюн, який відбувся у Тбілісі. Саме тоді Арабо вступив до Дашнакцутюн.
Останні роки життя
ред.Арабо загинув у бою проти курдських банд в урочищі Келісору, дорогою з Хнусу до Муша.
Пам'ять
ред.Вірменський народ склав багато пісень про подвиги Арабо. Легендарний батальйон «Арабо», який воював за вірменську анексію Карабаху, складався з 200 бійців, вихідців з Лівану і Сирії. 29 червня 1992 року поблизу Аскерану батальйон «Арабо» потрапив в щільне кільце азербайджанських військ (понад 4-х тисяч чоловік), через прорахунок своїх командирів. Бійці «Арабо» не здалися в полон і всі загинули у бою.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г д е Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 150.
Посилання
ред.- Хачик Даштенц. Зов пахарів. Частина перша [Архівовано 6 березня 2013 у Wayback Machine.] — armenianhouse.org/
- Біографія Арабо [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.]