Вікіпедія

Араванські мови

Араванські мови (також мови арава, арауа, маді) — родина південноамериканських індіанських мов, поширених на заході Бразилії (штати Амазонас і Акрі) та в Перу. Налічує, за різними підрахунками, від 6 до 10 мов. Іноді включається до складу гіпотетичної макро-аравацької сім'ї.

Араванські мови
арауанські мови, арауа
Поширені: Амазонія (Бразилія, Перу)
Класифікація: Американські
 Араванські мови
Групи:
—
Кількість носіїв: 3000
ISO 639-5: auf

Поширення ред.

Носії араванских мов живуть у селах на берегах річок Пурус і Журуа, приток Амазонки, на території бразильського штату Амазонас. Частина носіїв мови куліна живе також у верхів'ях Пуруса на території штату Акрі і перуанського департаменту Укаялі.

Загальна кількість мовців араванських мов становить понад 3000. Найбільше число носіїв налічує кулінська: близько 900 осіб у Бразилії та близько 400 в Перу.

Араванська мова (арава, арауа)[1] вимерла близько 1877 року, коли всі її носії загинули від епідемії кору. Згадувалися також вимерлі араванські мови пама та сіпо[2], наведені в Ethnologue 2005 року як «діалекти або споріднені мови» у статті про жамамадійську мову. Однак вже у 2018 про них не було жодної згадки.

Класифікація ред.

Згідно Ethnologue[3] та Linguist List (2018):

Жамамадійські взаємозрозумілі й іноді розглядаються як діалекти однієї мови (маді або жамамаді), при цьому жаравара і банава виявляють дещо більшу близькість між собою. Р. Діксон порівнював відмінності між жамамаді, жаравара та банава з відмінностями між англійським, американським і австралійським варіантами англійської мови (Dixon 2004: 8). Тим не менш, носії цих ідіомов усвідомлюють їх як різні мови. Іноді аруа та маді об'єднують у групу аруа-маді, а дені і кулина в групу дені-куліна (Dixon 1995).

Мова суруаха вперше була згадана в 1994 (Kaufman 1994) з посиланням на особисте повідомлення Д. Еверетта, який у 1980 зустрівся з індіанцями-суруаха під час триденного пішого переходу через джунглі у процесі вивчення мови дені. Імовірно, серед інших араванських мов суруаха найбільш близька до дені.

Писемність ред.

Для деяких араванських мов розроблена і застосовується писемність на латинській основі, орієнтована на португальську орфографію.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Не варто плутати кількома іншими мовами, що носять схожу назву: північномайпуруанською арауанською (арауа) мовою, що теж вимерла, а також вимираючою арауанською мовою тупійської родини.
  2. ↑ Перелік араванським мов у Бурлака та Старостіна (2001) має такий вигляд: +арава, куліна, +пама, паумарі, севаку, +сіпо, дені, ямамаді, юбері, банава.
  3. ↑ https://www.ethnologue.com/subgroups/arauan [Архівовано 12 березня 2018 у Wayback Machine.].

Бібліографія ред.

  • Adams, Patsy. (1962). Textos culina // Folklore Americano X(10): 93-222.
  • Adams, Patsy & Stephen A. Marlett. (1987). Gender agreement in Madija // Native American languages and grammatical typology: papers from a conference at the University of Chicago, ed. by Paul D. Kroeber and Robert E. Moore, pp. 1-18. Bloomington, Indiana, Indiana University Linguistics Club.
  • Adams, Patsy, e Esther Powlison, Los fonemas segmentales del Culina peruano // Datos Etnolinguisticos 28. Lima: SIL.
  • Adams Liclan, Patsy & Stephen Marlett. (1990). Madija noun morphology // International Journal of American Linguistics, 56:102-120.
  • Adams Liclan, Patsy, e Stephen Marlet. (1991). Antipasivos en madija (culina) // Revista Latinoamericana de Estudios Etnolinguísticos VI, pp. 37-48.
  • Adams Liclan, Patsy, e Stephen A. Marlett (1994). Vowel features in Madija // Work Papers of the Summer Institute of Linguistics, University of North Dakota Session, Vol. 38: 113-14.
  • Agnew, Arlene. (1963). Culina grammar outline // Informacion de Campo 90. Yarinacocha, Peru: SIL.
  • Buller, Barbara; Buller, Ernest; & Everett, Daniel L. (1993). Stress placement, syllable structure, and minimality in Banawá. International Journal of American Linguistics, 59 (1), 280—293.
  • Campbell, Barbara. (1985). Jamamadí Noun Phrases // Porto Velho Workpapers, ed. by David Lee Fortune, 130—165. Brasília: Summer Institute of Linguistics.
  • Campbell, Lyle. (1997). American Indian languages: The historical linguistics of Native America. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-509427-1.
  • Dixon, R. M. W. (1995). Fusional development of gender marking in Jarawara possessed nouns // International Journal of American Linguistics, 61/3: 263—294.
  • Dixon, R. M. W. (2001). Internal reconstruction of tense-modal suffixes in Jarawara // Diachronica, 18, 3-30.
  • Dixon, R. M. W. (2004a). The Jarawara language of southern Amazonia. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-927067-8.
  • Dixon, R. M. W. (2004b). Proto-Arawá phonology // Anthropological Linguistics, 46, 1-83.
  • Dixon, R. M. W. (2006). Annotated Bibliography of the Arawá Language Family to 1950 // International Journal of American Linguistics, 72: 522—534.
  • Gordon, Raymond G., Jr. (Ed.). (2005). Ethnologue: Languages of the world (15th ed.). Dallas, TX: SIL International. ISBN 1-55671-159-X. (Online version: http://www.ethnologue.com [Архівовано 30 березня 2006 у WebCite]).
  • Kaufman, Terrence. (1990). Language history in South America: What we know and how to know more. In D. L. Payne (Ed.), Amazonian linguistics: Studies in lowland South American languages (pp. 13-67). Austin: University of Texas Press. ISBN 0-292-70414-3.
  • Kaufman, Terrence. (1994). The native languages of South America. In C. Mosley & R. E. Asher (Eds.), Atlas of the world's languages (pp. 46-76). London: Routledge.
  • Бурлак, С. А, Старостин, С. А. (2001). Введение в лингвистическую компаративистику. М.: «Эдиториал УРСС».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Араванські_мови&oldid=41321195